Національний банк на 24 серпня встановив курс долара на рівні 44,65 грн — на 4 копійки вище за попередній робочий день. Курс євро зріс сильніше, до 52,24 грн, додавши 11 копійок і оновивши локальний максимум. Різниця в темпах руху двох валют — не випадковість, а наслідок того, як саме формується офіційний курс НБУ.
Гривневий курс долара визначається на основі операцій на міжбанківському валютному ринку України, де НБУ керує режимом гнучкого курсоутворення з можливістю інтервенцій. А курс євро до гривні розраховується опосередковано — через крос-курс долара до євро на міжнародному ринку. Тобто коли євро дорожчає щодо долара на глобальних торгах, це автоматично тягне вгору і його гривневу вартість, навіть якщо ситуація на внутрішньому валютному ринку не змінюється кардинально. Саме тому амплітуда руху євро в курсі НБУ часто більша, ніж у долара — це ефект зовнішньої кон’юнктури, накладений на внутрішню динаміку.
Як руйнування інфраструктури перетворюється на валютний тиск
Директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності «Глобус Банку» Тарас Лєсовий вказує на конкретний передавальний механізм: наслідки російських атак по інфраструктурі напряму збільшують операційні витрати бізнесу. Пошкоджені склади, АЗС і виробничі потужності змушують компанії шукати резервні майданчики, перебудовувати логістичні маршрути та вкладати додаткові кошти у відновлення й транспортування.
Ці витрати не залишаються на балансі підприємств — вони поступово перекладаються на кінцеву ціну товарів і послуг. За оцінкою експерта, в окремих сегментах подорожчання може сягнути 5-7%. Ключовий нюанс тут — слово «поступово»: логістичні збої й ремонтні роботи мають накопичувальний ефект, який не проявляється миттєво в одному звітному місяці, а розтягується в часі. Тому найсильніший інфляційний імпульс від серпневих подій ринок може відчути вже у вересні, коли бізнес остаточно перерахує собівартість із урахуванням нових витрат.
Чому інфляція і курс валют — сполучені посудини
Якщо місячна інфляція в серпні складе орієнтовно 1-1,5%, річний показник здатен знову перевищити 8%. Це має пряме відношення до валютного ринку через канал інфляційних очікувань. Коли населення бачить прискорення зростання цін, частина заощаджень традиційно перенаправляється в іноземну валюту — як спосіб захистити купівельну спроможність грошей. Це класична поведінкова реакція, яка формує додатковий попит на долар і євро на готівковому та безготівковому сегментах ринку.
Тут виникає зворотний зв’язок: зростання попиту на валюту через інфляційні побоювання саме по собі створює додатковий тиск на курс, а ослаблення гривні, у свою чергу, здорожчує імпортовану сировину й товари, підсилюючи інфляцію ще більше. Розірвати це коло здатна лише стабілізація очікувань — через передбачувану політику центрального банку, достатні валютні резерви для інтервенцій та відсутність нових шоків з боку інфраструктурних руйнувань.
Що це означає для валютного ринку найближчим часом
Поточна динаміка курсу НБУ — це не разовий стрибок, а відображення накопичених структурних факторів:
- подорожчання логістики й відновлення після атак на інфраструктуру;
- поступове перенесення витрат бізнесу у ціни на товари та послуги;
- ризик прискорення річної інфляції вище восьми відсотків;
- підвищення попиту на валюту як реакція населення на інфляційні очікування;
- зовнішній фактор — рух крос-курсу євро до долара на міжнародних ринках.
Поєднання цих чинників формує середовище, у якому тиск на курс євро НБУ і на гривню загалом навряд чи зникне за один-два тижні. Вересневі дані щодо інфляції стануть ключовим індикатором того, наскільки глибоким виявився накопичений ефект від літніх інфраструктурних втрат — і наскільки стійким залишиться попит на іноземну валюту з боку населення та бізнесу.
