Рішення внести мультсеріал «Маша та Ведмідь» до українського санкційного списку виглядає несподівано лише на перший погляд. Насправді воно вписується у логіку роботи Центру протидії дезінформації РНБО, який останніми роками системно аналізує не лише новини чи заяви офіційних осіб Росії, а й масовий культурний продукт, розрахований на довгу гру — десятиліття, а не новинний цикл.
Хто ухвалював рішення і як воно проходило систему
Керівник ЦПД РНБО Андрій Коваленко розповів, що фахівці почали предметно досліджувати мультсеріал у 2025 році. Це означає, що санкції — не спонтанна реакція на окрему подію, а результат тривалої аналітичної роботи. Матеріали дослідження лягли в основу указу президента Володимира Зеленського, а безпосередню координацію із санкційним механізмом здійснював Уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк. Коваленко окремо подякував йому за «предметну роботу» і постійний контакт між профільними структурами — тобто рішення пройшло типовий для української санкційної практики маршрут: аналітика ЦПД РНБО → погодження із санкційним уповноваженим → указ президента.
Така послідовність показує, як функціонує механізм ухвалення обмежувальних заходів усередині системи: РНБО виступає не лише координаційним органом безпеки, а й майданчиком, де контент-аналітика перетворюється на юридично оформлене рішення глави держави.
Що саме інкримінували мультсеріалу
За словами Коваленка, аналітики знайшли в мультфільмі приклади «верифікації російської армії», замасковані під гумор заклики до насильства, сюжети про домінування над слабшими, а також заборонену символіку та наративи, вигідні нинішній російській владі. Ключовий аргумент — цільова аудиторія. Діти, чий світогляд ще формується, є найвразливішою групою для довгострокового впливу. Коваленко провів історичну паралель: за подібним принципом Радянський Союз свого часу вивозив дітей із післявоєнної Італії до табору «Артек», розраховуючи виховати лояльну до себе майбутню політичну еліту.
Ця логіка пояснює, чому санкції проти мультфільму розглядають не як культурний, а як безпековий інструмент: мова йде про формування сприйняття Росії у мільйонів дітей у понад 100 країнах світу — аудиторії, яка через десять-двадцять років сама формуватиме політичні еліти своїх держав.
Що змінюють санкції на практиці
Обмежувальні заходи мають конкретне практичне наповнення:
- санкції запроваджено проти студії «Анімаккорд», її засновника, режисера, продюсера та власників прав на мультсеріал;
- обмежується діяльність ресурсів, які транслюють продукт в Україні на YouTube;
- мультфільм видаляється з Netflix;
- українська сторона працює з британськими парламентарями та Європейським Союзом щодо подальшого обмеження трансляції на іноземних майданчиках.
Санкції проти мультфільму запроваджено в межах ширшого пакету обмежень РНБО, який охопив і російські оборонні підприємства, компанії групи «Русал», окупаційну адміністрацію та колаборантів. Це показує, що культурний продукт розглядають у системі національної безпеки поряд із виробничими та військовими об’єктами — як інструмент, що працює на ту саму державну мету.
Реакція Кремля як індикатор ефективності
Коваленко звернув увагу на публічну реакцію прессекретаря президента РФ Дмитра Пєскова, назвавши її емоційною. За його логікою, гостра реакція офіційної Москви на подібні рішення сама по собі підтверджує розрахунок російської держави на цей продукт як інструмент пропаганди: якщо рішення дійсно завдає відчутної шкоди пропагандистській машині, реакція на високому рівні неминуча. Це типовий для української комунікаційної стратегії прийом — використовувати офіційні заяви РФ як непряме підтвердження власної правоти без потреби додаткової аргументації.
Санкції проти мультфільму «Маша та Ведмідь» демонструють, як механізм РНБО еволюціонував від реагування на очевидні загрози до превентивної роботи з масовим культурним контентом, розрахованим на роки вперед.
