Атака на торговельний центр «Сонячна галерея» у Кривому Розі — не поодинокий випадок, а частина повторюваної моделі, яку російська армія використовує проти тилових міст України. Йдеться про удар по цивільному об’єкту з масовим перебуванням людей, після якого слідує повторна атака по тій самій точці. Саме так відбулося цього разу: спочатку стався перший удар, після чого спалахнула пожежа, а невдовзі росіяни повторно атакували вже ушкоджений торговий центр реактивним безпілотником типу «Шахед».
Ця тактика в західній військовій термінології називається «подвійним ударом». Її мета — не лише знищити об’єкт, а й максимізувати кількість жертв серед тих, хто прибув на місце події: рятувальників, медиків, поліцейських, цивільних, які намагаються допомогти постраждалим або евакуюватися. Повторний удар по вже ураженій цілі різко підвищує ризики для аварійно-рятувальних служб і фактично перетворює процес порятунку людей на додаткову небезпеку.
Чому низьколітні дрони складно перехопити
Окрема деталь, на яку звернули увагу в обласній військовій адміністрації, — безпілотники йшли на надзвичайно низьких висотах. Це не випадковість, а свідомий тактичний прийом. Політ на малій висоті ускладнює виявлення цілі радіолокаційними станціями, які оптимізовані під роботу на середніх і великих висотах та мають обмежену ефективність біля лінії горизонту через рельєф місцевості, забудову й «мертві зони» огляду.
Крім того, низька висота скорочує час реакції засобів протиповітряної оборони: чим ближче ціль до землі, тим менше часу залишається на виявлення, супровід і ураження до моменту досягнення нею об’єкта. Для міської забудови це особливо критично — щільна забудова створює додаткові перешкоди для радарного покриття та ускладнює безпечне застосування засобів ППО без ризику для цивільної інфраструктури внизу.
Торговельні центри як ціль
Обрання торговельного центру як об’єкта атаки вписується в загальну логіку ударів по місцях масового перебування цивільних. Такі об’єкти мають велику площу, значний потік відвідувачів у денний час і, як правило, не мають захисних споруд, розрахованих на удари ракетної чи безпілотної техніки. Це робить їх статистично «ефективною» ціллю з погляду кількості постраждалих на один боєприпас — показник, який жодним чином не корелює з військовою доцільністю.
Кривий Ріг як промисловий центр Дніпропетровської області регулярно потрапляє під удари протягом війни, залишаючись у зоні досяжності авіаційних і ракетних засобів ураження, а також дронів дальньої дії. Регулярність таких атак на тилові міста, віддалені від лінії зіткнення, свідчить про свідому стратегію тиску на цивільне населення та інфраструктуру поза межами безпосередньої зони бойових дій.
Юридична кваліфікація та розслідування
Офіс генерального прокурора вже відкрив кримінальне провадження за статтею 438 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за порушення законів і звичаїв війни. Ця стаття застосовується у випадках, коли об’єктом ураження стає цивільна інфраструктура без ознак військового використання — саме такий статус має торговельний центр.
Ключові елементи для подальшої правової кваліфікації такого удару:
- відсутність military-обʼєкта чи військової техніки на території торговельного центру;
- факт повторного удару по вже ураженій цілі, що вказує на умисел завдати максимальної шкоди цивільним і рятувальникам;
- використання боєприпасу, здатного застосовуватися по точкових цілях, що виключає версію про «випадкове» влучання.
Слідчі дії, зафіксовані ОГП, спрямовані саме на документування цих обставин — вони формують доказову базу для подальшого розгляду справи як воєнного злочину. Масштаб постраждалих, що продовжує уточнюватися в процесі аварійно-рятувальної операції, буде додатковим фактором при кваліфікації тяжкості наслідків удару.
