Серія російських ударів по складських комплексах великих торгових мереж поставила державу перед завданням, якого раніше не існувало в такому масштабі — терміново знайти альтернативні складські приміщення для бізнесу, що втратив логістичну інфраструктуру. Фонд державного майна отримав доручення уряду провести аудит усіх складів, які перебувають на балансі державних підприємств, і зрозуміти, скільки з них реально можна передати комерційним компаніям.
Формальна цифра вражає — кілька сотень тисяч квадратних метрів на папері перебувають у державній власності. Але голова фонду Дмитро Наталуха прямо каже: те, що записано в реєстрах, і те, що фізично придатне для експлуатації, — це різні речі. Складські будівлі держпідприємств роками могли простоювати, частково руйнуватися, здаватися в оренду з порушеннями або перебувати у стані, який унеможливлює швидке передання під логістичні потреби рітейлу.
Чому аудит — це не формальність
Складське приміщення для бізнесу — це не просто чотири стіни й дах. Це підключення до електромереж достатньої потужності, підʼїзні шляхи для вантажного транспорту, температурний режим, протипожежна безпека, доступ для навантажувальної техніки. Компанія, яка перевозить тисячі тонн товару щодня, не може розмістити операції в будівлі, яка формально є складом, але фактично не відповідає жодним логістичним стандартам.
Саме тому фонд плановий виїзди в регіони — інспекція на місці потрібна, щоб відділити реально придатні площі від тих, що існують лише в документах. Це стандартна проблема управління державним майном: значна частина активів десятиліттями не оновлювалася, і реальний технічний стан часто гірше за той, що відображено в балансових документах підприємств.
Юридична розвилка — аукціон чи суборенда через держкомпанію
Фонд опрацьовує дві моделі передачі площ бізнесу. Перша — аукціони на право оренди, класичний прозорий механізм, де ціну визначає ринок через конкурентну процедуру. Друга — передача активів визначеній державній компанії за символічну орендну плату з подальшою суборендою бізнесу.

Друга модель швидша й гнучкіша, але створює очевидний ризик: посередник між державою і кінцевим орендарем — це завжди простір для непрозорих домовленостей, особливо коли ставка оренди для проміжної ланки встановлюється на символічному рівні. Наталуха відкрито визнає цей ризик і каже, що фонд шукає варіант, який не відкриє нового каналу для корупційних схем. Це ключова розвилка, яка визначить, наскільки ефективно й чесно спрацює весь механізм — можна мати сотні тисяч квадратних метрів придатних площ, але провалити розподіл через погано продуману юридичну конструкцію.
Що це означає для ринку логістики
Атаки по складах великих мережевих компаній і виробничих потужностей — це удар не лише по конкретних бізнесах, а по логістичному ланцюгу цілих товарних категорій, від будматеріалів до продовольства. Зупинка виробництва на одному з підприємств, що постраждали, і пошкодження логістичних центрів іншої великої продовольчої мережі раніше цього літа показують, що атаки на складську інфраструктуру стали системним елементом ударів, а не одиничним епізодом.
Бізнес реагує диверсифікацією місць зберігання і маршрутів логістики — розподіляє запаси між кількома точками, щоб один удар не паралізував усю мережу постачання. Але диверсифікація коштує грошей: потрібні додаткові орендовані площі, більше персоналу, складніше управління запасами. Це неминуче тягне зростання логістичних витрат, які згодом відображаються в роздрібних цінах.
Державні складські приміщення для бізнесу в цьому контексті — це не подарунок, а спосіб пом’якшити ріст витрат для постраждалих компаній, дати їм доступ до площ без необхідності будувати чи орендувати нові обʼєкти на комерційних умовах у стислі терміни. Якщо фонду вдасться швидко завершити інспекцію і запустити прозору юридичну модель, частина логістичного навантаження на бізнес буде знята. Якщо процес затягнеться або модель передачі виявиться непрозорою, компанії продовжуватимуть шукати комерційні альтернативи самостійно, а витрати на диверсифікацію логістики так чи інакше перейдуть у ціни для кінцевого споживача.


























































