Оборонний сектор давно перестав бути закритою системою держзамовлення. У фінансуванні поставок для армії одночасно беруть участь українські виробники, імпортери, defence tech-компанії, іноземні уряди, донорські фонди та міжнародні партнери. Гроші за один і той самий товар можуть надходити з різних джерел — і саме це роками створювало податкову невизначеність для бізнесу. Наказ Мінфіну № 314 від 12 червня 2026 року нарешті закрив одне з найболючіших питань: чи впливає джерело оплати на право застосувати ПДВ в оборонних закупівлях.
Відповідь однозначна — не впливає. Головне, щоб сама операція відповідала вимогам Податкового кодексу. Це зміщує фокус податкового контролю з фінансових потоків на юридичну якість оформлення поставки.
Три опори, на яких тримається пільга
Мінфін структурував логіку звільнення від ПДВ навколо трьох норм Податкового кодексу, і кожна працює за власним набором умов.
- Пункт 197.23 статті 197 ПКУ — стосується імпорту та першого постачання товарів, визначених Митним кодексом, якщо вони йдуть у виробництво продукції оборонного призначення, а замовником виступає державний замовник у сфері оборони. Товари з держави-агресора чи окупованих територій під пільгу не підпадають.
- Підпункт 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ — тимчасове, на період воєнного стану, звільнення для товарів оборонного призначення за визначеними кодами УКТ ЗЕД.
- Підпункт 5 того ж пункту — охоплює конкретні товарні позиції за умови, що кінцевим отримувачем є Міноборони, ЗСУ, інші військові формування, правоохоронні органи, добровольчі формування громад або виконавці державних оборонних контрактів.
Жодна з цих норм не звільняє від ПДВ будь-яку поставку, корисну для армії. Пільга прив’язана до конкретного товару, коду УКТ ЗЕД, статусу замовника чи отримувача та цільового призначення. Джерело оплати в цій конструкції — параметр другорядний, і саме це підтвердив Мінфін.
Що це означає для ціни контракту
Для бізнесу це не просто формальне уточнення. Коли в ланцюгу фінансування з’являється іноземний партнер, компанії часто на всяк випадок закладали 20% ПДВ у ціну — щоб уникнути ризику донарахувань. У серійних закупівлях дронів, оптики, засобів зв’язку, РЕБ чи компонентів для оборонної продукції така надбавка суттєво знижує конкурентність пропозиції. Роз’яснення Мінфіну дозволяє прибрати цю страхову націнку там, де операція реально підпадає під звільнення, і зробити цінову пропозицію жорсткішою в переговорах із замовником.
Але зняття одного ризику одразу відкриває інший. Якщо компанія застосовує ПДВ в оборонних закупівлях без пільги обґрунтовано, вона має бути готова довести це документально під час перевірки. Податкову цікавитиме не суспільна корисність товару, а конкретика: код УКТ ЗЕД, зміст договору, сертифікат кінцевого споживача, походження товару, зв’язок із оборонним призначенням.
Де насправді ховається ризик
На практиці розрив між пільгою на папері та пільгою, яку можна захистити, виникає через розірваність процесів усередині компанії. Комерційний відділ формулює предмет договору узагальнено, логіст класифікує товар за кодом, який не відповідає податковій нормі, а бухгалтер вже постфактум намагається пояснити, чому операція звільнена від ПДВ. У оборонних контрактах ця розірваність коштує дорого — податковий ризик виникає не через відсутність підстав для пільги, а через слабку доказову базу.
Компаніям, які вже працюють з оборонними поставками, варто пройтися по трьох питаннях: чи застосовувалася пільга там, де для цього були підстави; чи не застосовувалася вона занадто широко, без підтвердженого коду УКТ ЗЕД чи кінцевого отримувача; і чи можна підкріпити вже здійснені операції документами — додатковими угодами, сертифікатами кінцевого споживача, митними документами, листуванням. Робити це варто до податкового запиту, а не після нього.
Роз’яснення Мінфіну не створило нової пільги — воно зняло штучний бар’єр, пов’язаний із джерелом фінансування. Але податкова безпека в секторі тепер тримається на чотирьох елементах: правильний товар, правильний код УКТ ЗЕД, правильний кінцевий отримувач і документи, які все це підтверджують. Хто саме перераховує кошти, має значення лише після того, як ці чотири умови вже виконані.
