Заява міністерки закордонних справ Швеції Марії Малмер Стенергард про те, що Росія стала «ще більш відчайдушною», варто прочитувати не як емоційну оцінку, а як діагноз стратегічного розрахунку Кремля. Мова не про випадкові провокації, а про системну спробу перевірити, наскільки міцною є єдність НАТО в момент, коли Москва втрачає позиції на полі бою в Україні.
Логіка гібридного тиску замість прямого зіткнення
Ключова теза шведської міністерки полягає в тому, що саме єдність Європи стримує Росію від подальшої агресії проти НАТО. Це формулювання прямо відображає оцінки західних розвідок: Путін не прагне прямого військового зіткнення з Альянсом, бо усвідомлює його наслідки, але зацікавлений у постійному тиску нижче порогу відкритої війни. Виявлення безпілотника з вибухівкою в аеропорту Лейпцига стало найсерйознішим із серії таких інцидентів останніх тижнів і фактично змусило Німеччину піти на безпрецедентний крок.
Канцлер Фрідріх Мерц готується офіційно звинуватити Кремль у цій атаці — уперше в історії, коли європейська країна на державному рівні визнає причетність Росії до конкретної гібридної диверсії на своїй території. Це змінює правила гри: до цього моменту європейські уряди воліли говорити про «підозрювану причетність» або уникати прямих формулювань, аби не форсувати ескалацію. Прямий публічний закид означає, що поріг толерантності до таких дій вичерпано.
Розрахунок Кремля на розкол Альянсу
Логіка, яку описують західні аналітики, зводиться до простого висновку: Москва не здатна перемогти Україну виключно військовими засобами, поки та має підтримку Заходу. Тому альтернативна стратегія — розхитати єдність НАТО, спровокувавши розбіжності між союзниками щодо реакції на гібридні атаки. Що активніша ворожа діяльність — тестування дронами, диверсії, кіберінциденти — тим вища ймовірність, що якась країна-член захоче применшити реакцію, аби уникнути прямої конфронтації, а інша, навпаки, наполягатиме на жорсткій відповіді. Саме на цьому розколі й будується розрахунок Кремля.
Водночас існує й ризик протилежного результату — випадкової ескалації. Серія прорахунків або надто агресивна відповідь на черговий інцидент можуть призвести до прямого зіткнення, якого, за оцінками джерел у західних розвідках, сама Москва прагне уникнути. Це робить поточну фазу конфлікту особливо небезпечною: гібридна війна балансує на межі, де кожна сторона намагається не переступити невидиму лінію, але точність цього балансування ніхто не гарантує.
Заморожені активи як другий фронт тиску
Паралельно з питанням безпеки загострюється дискусія довкола заморожених російських державних активів, більшість яких зберігається в бельгійському депозитарії Euroclear. Швеція разом із Іспанією, Португалією та Нідерландами наполягає на поверненні до теми використання цих коштів для фінансування України. Це принципове питання не лише фінансової підтримки Києва, а й демонстрації того, що Європа готова конвертувати заморожені російські ресурси в реальний інструмент стримування.
Опір Бельгії, яка наприкінці минулого року блокувала цей крок через ризики для власного фінансового сектору, залишається головною перешкодою. Прем’єр-міністр країни вимагав необмежених гарантій в обмін на згоду, і поки цю вимогу не задоволено, механізм залишається заблокованим. Позиція Стокгольма зводиться до простого аргументу: повернення до status quo, що існував до Різдва, неприйнятне — ані з погляду справедливості щодо України, ані з погляду інтересів платників податків країн-донорів.
Що це означає для розстановки сил
Наближена зустріч міністрів закордонних справ ЄС в Ірландії, до якої приєднаються представники України, Британії та Канади, покаже, наскільки узгодженою залишається позиція трансатлантичного блоку. Список тем — європейська та трансатлантична безпека — прямо пов’язує обидва сюжети: гібридний тиск Росії і фінансову підтримку України через заморожені активи.
- Офіційне звинувачення Німеччиною Кремля у справі з дроном формує прецедент для інших країн НАТО
- Єдина реакція Альянсу на серію інцидентів поки зберігається, за словами шведської міністерки
- Питання активів Euroclear залишається заблокованим позицією Бельгії
- Кремль розраховує на розкол НАТО як на альтернативу військовій перемозі в Україні
Ставки цієї фази конфлікту виходять далеко за межі окремих інцидентів із дронами чи диверсіями. Йдеться про перевірку того, чи здатна Європа зберегти узгоджену позицію одночасно на двох напрямках — безпековому та фінансовому — під зростаючим тиском Москви.
