Наглядова рада державного Sense Bank отримала нового незалежного члена — Герхарда Бьоша, який раніше очолював ПриватБанк. Призначення відбулося розпорядженням Кабінету міністрів і фактично закриває кадрову діру, що утворилася після відсторонення попереднього голови наглядової ради Миколи Гладишенка. Для банку з державним капіталом така заміна — не рутинна кадрова процедура, а елемент системи стримувань, яку регулятор і уряд намагаються утримати в робочому стані.
Навіщо державному банку незалежна наглядова рада
У держбанках наглядова рада виконує функцію, яку в приватному секторі часто бере на себе великий акціонер — контроль за діями менеджменту без втручання в операційну діяльність. Різниця в тому, що держава як власник фізично не може щодня стежити за рішеннями правління, тому делегує цю функцію раді, значна частина якої формується саме з незалежних членів, не пов’язаних із політичною вертикаллю чи апаратом власника. Незалежний статус означає, що людина не представляє інтереси конкретного відомства чи міністра, а відповідає перед банком і законом персонально.
Саме тому на такі посади традиційно шукають людей із банківською кар’єрою, а не з держслужби. Бьош до приходу в ПриватБанк понад десять років пропрацював у Райффайзен Банку Аваль, з 2010 по 2021 рік — на посаді першого заступника голови правління. Це практичний банківський досвід у структурі з іноземним капіталом, де стандарти корпоративного управління традиційно вищі за середньоринкові. Потім він очолив ПриватБанк і залишався на цій посаді до листопада 2024 року. Такий послужний список і робить кандидатуру придатною для ролі незалежного наглядача в іншій державній фінансовій установі — досвід є, конфлікту інтересів із поточним місцем роботи немає.
Що спричинило оновлення ради Sense Bank
Заміна Гладишенка відбулася не у вакуумі. Уряд відсторонив його на тлі справи «Форест Гамп», паралельно ініціювавши відсторонення голови правління самого банку. Коли скандал зачіпає одразу верхівку виконавчого органу і голову наглядової ради, це означає, що під сумнів ставиться саме та система контролю, яка мала попередити проблему до того, як вона стала публічною. Реакція власника — держави — у такому разі стандартна: міняти людей на обох рівнях управління, щоб розірвати можливий зв’язок між менеджментом і наглядом.
Показово, що оновлення ради не обмежилося одним призначенням. Раніше до складу увійшла фінансистка Наталія Дегтярьова як представниця Кабінету міністрів. Тобто держава одночасно підсилює раду і власним представником, і незалежним фахівцем із банківським бекграундом — комбінація, яка має закрити одразу дві задачі: пряме представництво інтересів акціонера та професійну експертизу, не завʼязану на політичну кон’юнктуру.
Наслідки для сектору
Для банківського сектору такі кадрові рухи важливі передусім як сигнал. Держбанки в Україні перебувають під постійною увагою міжнародних партнерів, і якість корпоративного управління в них — один із показників, за яким оцінюють стійкість усієї фінансової системи. Швидка заміна відстороненого голови наглядової ради на фахівця з профільним досвідом показує, що процедура заповнення вакансій у держбанках працює, а не залишає керівні органи напівпорожніми на місяці.
Водночас перехід топменеджера з одного державного банку до наглядової ради іншого підкреслює вузькість кадрового пулу людей із потрібним поєднанням досвіду й репутації. Ринок незалежних директорів для держбанків в Україні залишається невеликим, і кожне таке призначення варто розглядати не як окремий епізод, а як частину процесу перерозподілу обмеженого кадрового ресурсу між державними фінансовими установами.
