Роздрібна торгівля в Україні демонструє парадоксальну динаміку: сукупний дохід порівнюваної групи компаній за перше півріччя зріс на 18% — із 692,29 млрд грн до 817,14 млрд грн, а загальний прибуток галузі збільшився на 17%, до 17,44 млрд грн. Водночас частка компаній, які взагалі завершили період із прибутком, скоротилася з 65% до 61%. Це не статистична похибка, а ознака структурного зсуву в галузі, який варто розкласти на складові.
Чому дохід росте, а прибутковість падає
Зростання виручки саме по собі ще нічого не каже про здоров’я бізнесу. Якщо дохід ритейлерів збільшується на 18%, а кількість компаній із прибутком при цьому зменшується, це означає одне — витрати ростуть швидше за виручку у значної частини гравців. У 2025 році прибутковими були 1354 компанії з порівнюваної групи, у 2026-му — вже 1272. Це різниця у 82 компанії, які або вийшли в нуль, або пішли в мінус, хоча їхня виручка могла при цьому навіть зрости.
Класична причина такого розриву — тиск на маржу: подорожчання логістики, енергії, оренди та персоналу з’їдає приріст обороту. Ритейлер може продавати більше товару в гривневому еквіваленті, але собівартість цього продажу росте швидше за ціну на полиці, бо конкуренція не дозволяє перекласти всі витрати на покупця.
Ринок росте кількісно, але консолідується якісно
Станом на середину серпня в Україні працює 41 235 компаній у роздрібній торгівлі, і їх кількість зростає п’ятий рік поспіль. Цього року зареєстровано 969 нових ритейл-компаній — на 32% більше, ніж торік, тоді як кількість тих, хто припинив діяльність, практично не змінилася. Чистий приріст галузі становить 796 компаній.
Це виглядає як експансія сектору, і формально так воно і є. Але за цифрами приросту ховається інший процес: серед 2073 компаній, чию звітність порівняв Опендатабот, доходи зросли у 1169, а скоротилися у 702. Тобто майже третина порівнюваної групи втрачає позиції навіть у номінальному виразі виручки — а це відбувається на тлі загального зростання ринку на 18%.
Такий розрив між кількісним зростанням галузі і концентрацією доходу — типова ознака консолідації. Великі мережі нарощують оборот швидше за ринок у цілому, витісняючи менших гравців або поглинаючи їхню частку покупців. Низький поріг входу в роздрібну торгівлю дозволяє відкривати нові точки, але утримати їх прибутковими в умовах зростаючих витрат здатні далеко не всі.
Хто формує обличчя ринку
Лідерство за доходом утримує АТБ-Маркет — 135,99 млрд грн проти 117,15 млрд грн роком раніше, приріст 18,84 млрд грн, або 16%. Це найбільший абсолютний приріст серед усіх ритейлерів країни.
- Сільпо-Фуд — 59,55 млрд грн доходу, приріст 9,16 млрд грн
- Вигідна покупка (мережа Аврора) — 28,26 млрд грн, приріст 6,52 млрд грн
- Фора — приріст 6,1 млрд грн
Разом ці чотири гравці забезпечили левову частку приросту сукупного доходу групи. Це підтверджує тезу про концентрацію: коли топ-компанії нарощують оборот темпами, що перевищують середньоринкові, менші мережі змушені або утримувати частку за рахунок цінового демпінгу, який б’є по маржі, або поступово втрачати позиції.
Що попереду
Наведена звітність охоплює лише перші два квартали року — період до масованих атак на розподільчі мережі та склади українських компаній. Це критична деталь: логістична інфраструктура ритейлу зазнала ударів уже після завершення звітного періоду, тож фінансові наслідки цих подій — додаткові витрати на відновлення, страхові збитки, перебої постачання — з’являться лише в наступній звітності.
Якщо тенденція до звуження маржі зберігалася вже у відносно спокійному першому півріччі, то удари по логістичній інфраструктурі здатні прискорити витіснення слабших гравців із ринку. Для сектору це означає ймовірне подальше зростання концентрації: великі мережі з диверсифікованою логістикою легше переживуть перебої, тоді як дрібніші ритейлери опиняться під подвійним тиском — зростання витрат і втрати частини товарообігу через збої в постачанні.
