Профільний комітет Верховної Ради підтримав урядовий законопроєкт №15460, який змінює саму логіку оподаткування міжнародних покупок. Це не просто підвищення податку — це перехід до іншої архітектури адміністрування ПДВ, де платником стає не покупець і не митниця, а сам торговельний майданчик. Технічно це найсуттєвіша зміна механізму справляння податку на дистанційну торгівлю за весь час дії пільги для дешевих посилок.
У чому суть зміни механізму
Сьогодні поріг у €150 звільняє посилку і від мита, і від ПДВ одночасно. Нова модель розриває цю прив’язку. Ліміт €150 залишається, але тепер він стосується лише мита. ПДВ за ставкою 20% нараховуватимуть із першого євро вартості товару — незалежно від того, купили ви щось за €10 чи за €140. Для відправлень дорожчих за €150 змінюється і база розрахунку мита: тепер 10% рахуватимуть від повної фактурної вартості посилки, а не лише від суми понад поріг, як було раніше. Некомерційні подарунки фізичних осіб вартістю до €45 залишаються звільненими від ПДВ — це єдиний сегмент, де стара логіка збережена.
Хто фактично адмініструє податок
Ключова технічна новація — обов’язок нараховувати, утримувати і сплачувати ПДВ покладається на підприємства електронного інтерфейсу, тобто на самі маркетплейси на кшталт AliExpress, Temu чи Amazon. Якщо платформа не є резидентом України, вона зобов’язана призначити українського посередника, який стає на облік у митних органах і несе солідарну відповідальність за сплату податку. Маркетплейсу та посереднику присвоюють унікальний обліковий код платника ПДВ — по суті, це реєстраційна модель, за якою іноземна платформа інтегрується в українську податкову систему як окремий суб’єкт обліку. За задумом авторів, покупець при цьому не повинен самостійно декларувати кожну посилку на митниці: розрахунок і сплату бере на себе платформа.
Але ця схема працює лише за умови, що майданчик добровільно реєструється в Україні. Якщо іноземна платформа цього не робить, нові правила дистанційного продажу до неї просто не застосовуються — тоді декларувати товар доведеться самому отримувачу, а ПДВ стягуватиме поштовий оператор безпосередньо під час видачі посилки. Це створює ризик черг і затримок у відділеннях, оскільки процес повертається до ручного режиму, який система якраз намагається обійти.
Фінансовий бар’єр для маркетплейсів
Щоб отримати обліковий код і працювати за спрощеною схемою, маркетплейс-резидент або посередник нерезидента має надати фінансову гарантію, еквівалентну €100 000 (близько 5,2 млн грн за поточним курсом). Ця вимога — головний технічний фільтр моделі: вона розрахована на великих гравців, здатних покрити гарантію та підтримувати податковий облік у ще одній юрисдикції. Для невеликих іноземних платформ така сума може виявитися економічно невиправданою, і частина з них імовірно обере другий шлях — не реєструватися взагалі, перекладаючи адміністрування ПДВ на поштових операторів і покупців.
Чому обрали саме цю модель серед трьох варіантів
Комітет розглядав три законопроєкти. Альтернативний №15460-1 пропонував заморозити митні ставки та пільги на час воєнного стану і рік після нього — аргумент експертів проти нього був у тому, що питання ставок ПДВ узагалі не належить до предмета регулювання Митного кодексу, а мораторій обмежив би можливість держави оперативно змінювати пільги для оборонних товарів чи енергетичного обладнання. Проєкт №15460-2 повторював урядову модель, але відкладав її запуск до вступу України в ЄС — це фактично зняло б із порядку денного очікувані 10 млрд грн щорічних надходжень і ускладнило виконання зобов’язань перед МВФ. Обрали урядовий варіант як єдиний, що дає негайний фіскальний ефект.
Юридичні та бюджетні нестикування
Головне науково-експертне управління вказало на технічну неузгодженість: законопроєкт дозволяє сплату ПДВ в іноземній валюті на спеціальні рахунки казначейства, хоча регулювання таких рахунків — це сфера бюджетного і податкового законодавства, а не Митного кодексу, яким оформлений сам проєкт. Окрема проблема — фінансування адміністрування нової системи. Уряд як ініціатор має сам собі доручити передбачити додаткові видатки на роботу митних органів у 2026–2027 роках, що експерти назвали алогічним підходом до бюджетного планування.
Реальний ефект для ринку
- Покупки в іноземних інтернет-магазинах подорожчають на 20% незалежно від суми чека
- Малі та середні іноземні платформи можуть відмовитися від офіційної реєстрації через вимогу гарантії €100 000
- Без реєстрації маркетплейсу тягар декларування переходить на покупця і поштового оператора
- Держава одночасно нарощує видатки на митний контроль, що зменшує чистий фіскальний ефект від скасування пільги
Модель ПДВ на посилки будується так, щоб перекласти адміністрування податку на технологічну інфраструктуру самих маркетплейсів, а не на митницю чи покупця. Наскільки ефективно ця система запрацює, залежить від того, скільки платформ погодяться на реєстрацію та фінансову гарантію — саме це, а не сама ставка ПДВ, визначить, чи повернеться частина торгівлі в тіньовий режим ручного декларування.
