Чому зупинка Московського НПЗ після атаки дронів паралізувала весь завод

Удар безпілотників по Московському нафтопереробному заводу 20 вересня демонструє вразливість, яку рідко помічають при аналізі атак на паливну інфраструктуру: не кожен удар по НПЗ зупиняє виробництво повністю, але удар саме по установках первинної дистиляції — зупиняє завжди. Пожежа охопила обидві ключові установки заводу, і це технічний факт, який пояснює, чому підприємство фактично перестало існувати як діюче виробництво, а не просто зазнало часткових втрат.

Чому первинна дистиляція — це серце будь-якого НПЗ

Нафтопереробка влаштована як послідовний технологічний ланцюг. Сира нафта спочатку потрапляє на установки первинної переробки, де її розділяють на фракції — майбутній бензин, дизель, мазут, сировину для подальшого поглибленого перероблення. Усі наступні процеси, включно з каталітичним крекінгом чи риформінгом, працюють із продуктами, які отримали саме на цьому першому етапі. Немає первинної дистиляції — немає сировини для решти цехів, і завод зупиняється цілком, навіть якщо інше обладнання не постраждало фізично.

Московський НПЗ мав дві такі установки:

• AVT-6 потужністю 21 400 метричних тонн нафти на добу — близько 53% усієї потужності заводу;
• комбінована установка EURO+ потужністю 18 800 тонн на добу — решта 47%.

Разом вони закривали 100% потужності первинної переробки підприємства. Пошкодження обох одночасно — не часткова, а повна зупинка технологічного циклу. Саме тому джерела Reuters говорять не про зниження обсягів виробництва, а про повну відсутність первинної переробки на заводі.

Що показує ринкова реакція

Найбільш红ноземний індикатор реального масштабу збитків — не заяви сторін, а поведінка ринку. Пальне Московського НПЗ зникло з торгів на Санкт-Петербурзькій міжнародній товарній біржі з 21 вересня. Це біржовий майданчик, де трейдери щодня формують ціни на основі реальної наявності продукту. Відсутність пропозицій від конкретного виробника протягом кількох діб поспіль — прямий сигнал, що завод фізично не має що продавати, а не просто тимчасово призупинив окремі партії.

Масштаб втраченої потужності для галузі

Московський НПЗ входить до числа найбільших переробних підприємств Росії. У 2024 році він переробив 11,6 млн тонн нафти, що еквівалентно приблизно 230 тисячам барелів на добу. Продукція заводу — це 2,9 млн тонн бензину, 3,2 млн тонн дизельного пального та 1,3 млн тонн бітуму за рік. Ці обсяги йшли передусім на внутрішній ринок Московського регіону — найбільшого центру споживання пального в країні.

Втрата такого обсягу первинної переробки одномоментно — це не локальна проблема одного підприємства, а удар по логістиці постачання пального для найгустонаселенішого регіону. Заводи такого масштабу зазвичай прив’язані до конкретних регіональних ринків через трубопровідну та залізничну інфраструктуру, тож швидко замістити випадаючі обсяги з інших НПЗ технічно складно і завжди супроводжується додатковими логістичними витратами.

Наскільки довго завод простоятиме

За оцінками джерел Reuters у нафтовій галузі, відновлення установок первинної переробки може зайняти кілька тижнів. Це реалістичний термін для ремонту обладнання такого класу за умови, що пошкодження обмежилися пожежею на самих установках, а не критичною деформацією корпусів колон чи супутньої інфраструктури — трубопроводів, насосних станцій, систем автоматики. Якщо пошкодження виявляться глибшими, терміни можуть суттєво зрости, оскільки заміна великогабаритного технологічного обладнання для нафтопереробки — процес, що вимірюється не тижнями, а місяцями через складність виробництва та доставки таких вузлів.

Для галузі в цілому кожен подібний випадок означає одне: концентрація критичних потужностей первинної переробки в одній-двох установках робить весь завод вразливим до одиничного точного удару. Московський НПЗ у цьому сенсі — показовий приклад того, як атака на два конкретні технологічні вузли здатна зупинити підприємство повністю, попри те що решта інфраструктури залишається фізично неушкодженою.