Верховна Рада отримала законопроєкт №15358, який пропонує різко посилити відповідальність за керування автомобілями та мотоциклами з модифікованими вихлопними системами. Формально йдеться про боротьбу з шумом на дорогах, але контекст ширший: у країні, що живе під постійною загрозою повітряних атак, гучний вихлоп перестав бути питанням естетики чи молодіжної субкультури й перетворився на фактор, що безпосередньо впливає на психологічний стан людей і навіть на роботу систем реагування.
Чому прямоточний вихлоп такий гучний
Штатна вихлопна система будь-якого автомобіля побудована за принципом поступового гасіння звукової хвилі. Гази з двигуна проходять через каталізатор, резонатор і основний глушник, де конструкція камер і перегородок примушує звукову енергію розсіюватися й втрачати амплітуду. Це протитиск, який інженери свідомо закладають у систему — він же частково впливає на характеристики двигуна, тому виробники йдуть на компроміс між шумом, витратою палива та потужністю.
Прямоточна система працює за протилежним принципом: внутрішні перегородки прибираються або спрощуються, газ проходить майже без перешкод. Це справді трохи знижує опір випуску й може дати мінімальний приріст тяги на високих обертах, але головний ефект — акустичний. Звукова хвиля виходить із вихлопної труби майже без гасіння, тому двигун починає реветти, а на низьких частотах з’являється характерний різкий тріск і бахкання при скиданні газу. Саме ці низькочастотні удари психоакустично схожі на звук роботи двигунів дронів і подекуди — на віддалені вибухи, що й стало приводом для законопроєкту.
Що пропонує законопроєкт
Документ вводить диференційовану шкалу відповідальності залежно від того, чи діє воєнний стан:
- у мирний час: перше порушення — 8500 грн (500 неоподаткованих мінімумів), повторне — 17 000 грн;
- під час воєнного стану: перше порушення — 17 000 грн, повторне — 34 000 грн;
- повторне порушення в умовах війни додатково передбачає позбавлення права керування на строк від трьох до шести місяців.
Окремо законопроєкт доручає МОЗ і профільному міністерству розробити чіткі нормативи допустимого рівня шуму, з окремим, жорсткішим режимом для нічного часу — з 22:00 до 08:00. Це важлива деталь: наразі покарання за шумний вихлоп в Україні фактично не мають прив’язки до конкретних вимірюваних децибельних порогів, що ускладнює роботу поліції на місці зупинки автомобіля.

Чому це не просто про комфорт
Народний депутат Ярослав Железняк, який повідомив про подання законопроєкту, наголошує на кількох ефектах гучного вихлопу саме в умовах війни. По-перше, це психологічний тригер для цивільних, дітей і ветеранів із досвідом бойових дій — різкий низькочастотний звук здатний викликати гостру тривожну реакцію, подібну до реакції на реальну загрозу. По-друге, звук працюючого прямоточного вихлопу може перекривати або маскувати справжні звуки роботи дронів, відволікаючи увагу як пересічних громадян, так і підрозділів ППО та поліції, які орієнтуються на слухову ідентифікацію загрози.
Є й суто побутовий аспект: у населених пунктах з інтенсивним нічним трафіком мешканці будинків уздовж великих вулиць фактично позбавлені можливості спати з відкритим вікном. Це питання existувало і до війни, але саме воєнний контекст додав йому нової гостроти й дав політичний імпульс для ухвалення жорсткішого закону.
Позиція власників тюнінгованих авто та виклики впровадження
Модифікація вихлопної системи — популярний і відносно недорогий спосіб тюнінгу серед власників спортивних автомобілів і мотоциклів, для яких звук двигуна є частиною емоційного досвіду від керування. Автор законопроєкту прямо окреслює компромісну позицію: бажання відчувати гучний рев двигуна не забороняється, але для цього пропонується виносити такі поїздки за межі населених пунктів — на трек або заміські дороги, де подібний шум не створює ризиків для цивільного населення.
Головна практична складність — впровадження вимірюваних норм шуму та їхнє реальне застосування на дорозі. Без чітких децибельних порогів, затверджених МОЗ і профільним відомством, поліції складно об’єктивно фіксувати порушення, а власники авто з гучним вихлопом можуть оскаржувати штрафи через відсутність єдиного стандарту виміру. Тож ефективність цього закону значною мірою залежатиме не від розміру штрафів самих по собі, а від того, наскільки швидко з’являться підзаконні акти з конкретними шумовими нормативами для дня і ночі.


























































