Михайло Чехович – уродженець селища Обертин на Івано-Франківщині. Від перших днів повномасштабної війни він працює як лікар-анестезіолог, рятуючи поранених бійців на фронті.
Ще в шкільні роки в Обертинській середній школі Михайло мріяв про професію лікаря. Після 9 класу він вступив до Коломийського медичного училища, яке закінчив з відзнакою. Далі навчався у Чернівецькій медакадемії, а згодом — у Київській вищій військовій медичній академії.
Його професійний шлях пролягав через різні міста: спочатку працював в Ужгороді, а з 2006 року — у військовому госпіталі Мукачева на Закарпатті. З початком повномасштабної російсько-української війни Михайло добровільно поїхав у гарячі точки — Авдіївку, Покровськ, Оріхове. Нині він працює на Дніпропетровщині, допомагаючи рятувати життя нашим захисникам.
“Найболючіше — це втрачати людей, — ділиться Михайло Іванович. — Коли дивишся в очі пораненого і розумієш, що вже нічого не можеш зробити, серце стискається. Ще важче — бачити, як молоді хлопці, які втратили кінцівки, переживають психологічні злами”.
Попри втому й емоційне виснаження, він продовжує виконувати свою місію на війні. Його єдина мрія — якнайшвидше закінчення цієї жорстокої війни.
