Мінфін офіційно назвав орієнтир, від якого фізичні особи-підприємці муситимуть реєструватися платниками податку на додану вартість — річний оборот у 85 тисяч євро, що за нинішнім курсом становить понад 4 мільйони гривень. Це не політичне рішення уряду чи ініціатива податкової служби, а виконання зобов’язань, узятих Україною на шляху до Євросоюзу.
Заступниця міністра фінансів Світлана Воробей прямо пояснила механізм: вимога походить із 112-ї директиви ЄС, яка регламентує адміністрування ПДВ у країнах-членах. Ця директива встановлює єдині правила для того, як податок на додану вартість нараховується, звітується і адмініструється в державах Євросоюзу. Україна, взявши курс на членство, поступово підлаштовує власне податкове законодавство під ці норми — і оподаткування ФОПів є однією з ділянок, де національна система спрощеного оподаткування прямо суперечить логіці ПДВ, який діє в ЄС.
Чому виникає поріг саме у 85 тисяч євро
Директива не вимагає, щоб усі підприємці без винятку сплачували ПДВ з першої гривні обороту. Натомість вона передбачає пороговий принцип: держава сама встановлює межу обороту, нижче якої підприємець може працювати без реєстрації платником ПДВ. Це компроміс між фіскальною логікою (податок на додану вартість має охоплювати реальний товарообіг) і практичною доцільністю — адмініструвати ПДВ для мікробізнесу з мізерними оборотами дорого і для держави, і для самого підприємця.
За словами Воробей, українській стороні вдалося домовитися з міжнародними партнерами про максимально високий з можливих порогів — 85 тисяч євро. Це означає, що переговорна позиція України полягала не в тому, щоб уникнути введення ПДВ узагалі — це технічно неможливо в межах узятих зобов’язань, — а в тому, щоб мінімізувати кількість підприємців, які підпадуть під нову вимогу.
Зв’язок з програмою МВФ
Запровадження ПДВ для платників спрощеної системи — це не лише євроінтеграційна вимога, а й окреме зобов’язання перед Міжнародним валютним фондом у рамках програми розширеного фінансування EFF. Обидва треки — європейська гармонізація законодавства і виконання умов програми МВФ — тут збігаються і посилюють одне одного: те, що вимагає Брюссель для наближення до директиви, водночас закладено як структурний маяк у програму фінансування від Фонду.
Читайте нас у Telegram
Підписатися
Показово, що навіть у межах цієї програми Україні вдалося отримати відтермінування. У липні МВФ погодив перенесення запровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців на рік. Це свідчить про те, що уряд веде реальні перемовини з кредиторами не лише щодо порогових значень, а й щодо термінів імплементації — і має простір для маневру, хоча й обмежений.
Що це означає для ринку ФОПів
Поріг у 4 мільйони гривень річного обороту фактично розділить спрощену систему на дві групи:
- дрібні підприємці з оборотом нижче порогу — продовжать працювати за звичними правилами єдиного податку без адміністрування ПДВ;
- підприємці з оборотом, що перевищує 85 тисяч євро, — муситимуть вести облік вхідного і вихідного ПДВ, подавати відповідну звітність і фактично наблизяться за складністю адміністрування до платників загальної системи.
Для другої групи це означає суттєве ускладнення бухгалтерського обліку та додаткове податкове навантаження на кінцевого споживача, оскільки ПДВ традиційно перекладається в ціну товару чи послуги. Водночас це вирівнює умови конкуренції між ФОПами з великими оборотами і компаніями на загальній системі оподаткування, які вже сплачують ПДВ — сьогодні великий спрощенець має цінову перевагу саме завдяки відсутності цього податку.
Для держави введення ПДВ для ФОПів — це розширення бази оподаткування без формальної зміни ставок і без ліквідації спрощеної системи як такої. Малий бізнес зі скромними оборотами лишається захищеним, тоді як великі обороти в межах спрощеної системи, які раніше випадали з-під ПДВ, поступово інтегруються у загальну модель адміністрування податку, наближену до європейської.
