Поки NVIDIA на Computex 2026 демонструвала DGX Station мовчки щодо ціни, партнер компанії Exxact уже виставив систему на продаж під назвою Valence VWS-158270643. Стартова вартість — 94 930 доларів за конфігурацію з одним суперчипом GB300. Це не помилка маркетингу і не забаганка партнера — це логічне продовження стратегії NVIDIA перетворити настільний комп’ютер на повноцінну заміну хмарного кластера для роботи з великими мовними моделями.
Архітектура GB300 як єдине ціле
Суть DGX Station не в корпусі чи охолодженні, а в самому суперчипі GB300. Це не звичний тандем окремого процесора і відеокарти на шині PCIe, а фізично й логічно об’єднана система. Графічний прискорювач на архітектурі Blackwell Ultra з 256 ГБ власної пам’яті з’єднується з 72-ядерним ARM-процесором Grace через шину NVLink-C2C на швидкості 900 ГБ/с. Для порівняння: це на порядки швидше за пропускну здатність, з якою звичний CPU обмінюється даними з дискретною відеокартою через PCIe.
Процесор і графічний чип спільно використовують ще 496 ГБ оперативної пам’яті LPDDR5x. У сумі виходить 748 ГБ уніфікованої пам’яті, доступної як єдиний масив і для обчислень CPU, і для обчислень GPU. Це принципова відмінність від класичної схеми, де модель ШІ обмежена обсягом відеопам’яті конкретної карти, а решта даних доводиться підвантажувати частинами.
Навіщо 748 ГБ уніфікованої пам’яті у настільному ПК
Великі мовні моделі та мультимодальні системи вимагають величезних обсягів пам’яті саме для інференсу та точного налаштування. Коли модель і всі її ваги вміщаються в єдиний пул пам’яті без постійного перекидання даних між CPU та GPU, різко зростає ефективність роботи з локальними моделями. DGX Station дозволяє розгортати й донавчати такі моделі на місці, без звернення до хмарних API.
Для підприємств це означає дві речі одразу. По-перше, зникає залежність від вартості токенів у хмарних сервісах — витрата, яка при постійному використанні ШІ переростає у суттєву статтю бюджету. По-друге, дані не залишають периметр компанії, що закриває питання витоків та вразливостей хмарної інфраструктури. Саме цим NVIDIA виправдовує ціну в діапазоні 95–108 тисяч доларів: систему порівнюють не з ігровим ПК, а з орендою обчислювальних потужностей у хмарі на тривалий термін.
Інженерія під навантаження дата-центру в форматі башти
DGX Station фізично залишається настільним ПК, хоча його компоненти розраховані на навантаження серверного класу. CPU та GPU охолоджуються рідиною через масивну пластину з прямим контактом до чипа (D2C), а зверху потік повітря підтримують три вентилятори. Блок живлення на 1600 Вт зі стандартом сертифікації 80+ Titanium дозволяє підключати систему до звичайної розетки, попри серверний рівень споживання.
Мережева частина видає справжню призначеність системи. Два порти QSFP112 через вбудований адаптер ConnectX-SuperNIC забезпечують з’єднання на 800 Гбіт/с — це дозволяє об’єднувати дві DGX Station у кластер для розподілення навантаження між ними. Додатково є порт RJ45 на 10 Гбіт/с, окремий порт керування BMC, USB Micro-B для прямого доступу до BMC, чотири USB Type-A та аудіороз’єм. Передня панель без жодних портів введення-виведення — усе комутаційне господарство винесено на задню стінку, як у серверних платформах.
Гнучкість конфігурацій і хто фактичний покупець
Сам GB300 не має відеовиходу, тому для роботи з дисплеєм систему доукомплектовують дискретними картами — від того ж модельного ряду до потужної RTX Pro 6000 Blackwell з 96 ГБ пам’яті у топовій збірці. Пропонуються три оптимізовані конфігурації вартістю до 96 316 доларів та варіант із ручним підбором компонентів і додатковими накопичувачами на 2 ТБ, що доводить ціну до 108 350 доларів.
Стандартної форми замовлення немає — покупець залишає контактні дані й чекає на індивідуальне узгодження ціни та встановлення. Це підкреслює цільову аудиторію: не окремі розробники, а підприємства й дослідницькі команди, для яких DGX Station — альтернатива побудові власного серверного кластера або довгостроковій оренді хмарних GPU-інстансів.
