Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики вже втретє рекомендував парламенту підтримати законопроєкт №15112-д, який скасовує звільнення від ПДВ для міжнародних відправлень вартістю до 150 євро. Формально це технічна податкова правка. По суті — спроба закрити канал, через який щороку в Україну заходять товари на десятки мільярдів гривень без сплати податку, який платить будь-який вітчизняний виробник чи імпортер.
Оподаткування посилок у чинному вигляді існує роками як пільга для звичайних покупців, що замовляли собі одяг, електроніку чи дрібні товари з-за кордону. Але масштаб цього імпорту давно вийшов за межі приватного споживання.
Чому пільга перестала виконувати свою функцію
Механізм звільнення від ПДВ для відправлень до 150 євро задумувався як спрощення для фізичних осіб. Але зростання обсягів показує іншу картину. У 2025 році через міжнародні поштові та експрес-відправлення в Україну надійшло товарів на 167,3 млрд грн, і майже 93 млрд грн з цієї суми — 55,5% — узагалі не оподатковувалися. Ще у 2023 році неоподатковуваний імпорт становив близько 40 млрд грн, тобто за два роки він зріс більш ніж удвічі.
У Мінфіні прямо пов’язують це зростання з дробленням комерційних партій товару на окремі дрібні відправлення, кожне з яких формально підпадає під пільговий ліміт. Це вже не поведінка приватного покупця, а спосіб ведення оптової торгівлі без податкового навантаження, яке несе будь-який легальний бізнес, що працює через звичайне митне оформлення.
Як має працювати нова модель
Для комерційних товарів пропонується просте рішення: ПДВ за ставкою 20% нараховується на повну вартість товару з першого євро, без жодного порогу звільнення. Для покупок через електронні платформи передбачений інший підхід — за прикладом моделі IOSS, що застосовується в Європейському Союзі.
Різниця принципова: покупець не має самостійно розраховувати податок чи подавати документи. Платформа одразу показує кінцеву ціну з урахуванням ПДВ, приймає єдиний платіж і сама перераховує податок до бюджету. Це знімає з фізичної особи бюрократичне навантаження і перекладає адміністрування на маркетплейс — сторону, яка технічно здатна це обробляти масово.
При цьому кінцева ціна для покупця не обов’язково зросте рівно на ставку податку. Продавець чи платформа можуть частково компенсувати податкове навантаження за рахунок власної маржі, переглянути ціноутворення або запропонувати знижки — тут усе залежить від конкурентної стратегії конкретного майданчика.
Що це означає для бюджету і платіжного балансу
За оцінкою Мінфіну, нова модель здатна приносити бюджету близько 10 млрд грн додаткових надходжень щороку. Але фінансова логіка реформи ширша за просте наповнення казни.
- За сім місяців 2026 року імпорт зріс на 33%, тоді як експорт — лише на 4%, тобто імпорт випереджає експорт майже у вісім разів.
- Структурний дефіцит платіжного балансу за рік досяг близько 50 млрд доларів.
- За той самий період 2026 року вартість міжнародних посилок сягнула 136,3 млрд грн, з яких 56,8 млрд грн (42%) не оподатковувалися.
Ця динаміка показує, що безмитний імпорт дрібними партіями перетворився на суттєвий канал відпливу валюти, який паралельно підриває конкурентні позиції українських виробників, змушених працювати з повним податковим навантаженням. Скасування пільги — це водночас інструмент фіскальної політики і спроба вирівняти умови конкуренції всередині країни.
Коли запрацюють нові правила
Запровадження нової моделі не планується раніше 1 січня 2027 року, і ця дата не випадкова. Перехід можливий лише після підтвердження готовності учасників ринку міжнародних поштових відправлень та відповідних ІТ-рішень — без технічної інфраструктури механізм автоматичного нарахування податку на рівні платформ просто не працюватиме, а ризик перекладання адміністративного навантаження на покупців зросте.
Рішення комітету — це рекомендація для пленарного засідання, а не ухвалений закон. Законопроєкт ще має пройти голосування у Верховній Раді, і лише після цього можна говорити про конкретні терміни впровадження оподаткування посилок у повному обсязі.
