Поширення фейкової цитати, приписаної дружині головнокомандувача Михайла Драпатого, — не окремий інцидент, а чергова ланка кампанії, яка триває від перших днів його роботи на посаді. Сам факт, що мішенню обрано не публічну заяву чиновника чи генерала, а нібито приватні слова члена родини, показує зміну тактики: коли пряма дискредитація керівника не дає ефекту, інформаційна атака переходить у площину, яку важче спростувати документально.
Центр протидії дезінформації зафіксував публікацію про нібито “потужний внутрішній супротив” реформам головкома, тиск з боку оточення попереднього керівництва ЗСУ та політичних кіл, а також натяк на можливу дострокову відставку. Жодних підтверджень автентичності цієї заяви немає, а сам Драпатий офіційно заявив, що члени його сім’ї не роблять публічних коментарів і нікого не уповноважували говорити від їхнього імені.
Чому мішенню стає саме керівна вертикаль
Довіра суспільства до військового командування — ресурс, який напряму впливає на стійкість тилу, мобілізаційний потенціал і сприйняття перебігу бойових дій населенням. Атака на постать головнокомандувача працює не проти конкретної людини, а проти інституційної довіри як такої. Мета, яку прямо назвав Драпатий, — посіяти недовіру всередині держави та розхитати відносини між військом і суспільством. Це класична ціль інформаційно-психологічних операцій, спрямованих не на лінію фронту, а на внутрішню архітектуру керованості країни.
Кадрові зміни у вищому військовому керівництві завжди створюють інформаційний вакуум, який легко заповнити спекуляціями про конфлікти, розколи чи протистояння між старою і новою командою. Саме такий вакуум і намагаються використати автори фейку, конструюючи наратив про боротьбу “нового” головкома зі “старим” оточенням та політичними колами.
Механіка фабрикації через родину посадовця
Використання нібито слів дружини чи родича — прийом, який дозволяє обійти стандартні механізми перевірки. Публічна особа має пресслужбу, офіційні канали, і будь-яку цитату можна перевірити за джерелом. Родич, який ніколи не давав інтерв’ю і не має публічного профілю, автоматично створює ситуацію, коли спростування виглядає як “виправдання”, а не як факт. Це посилює ефект навіть після офіційного заперечення.
За даними Центру протидії дезінформації, частина подібних кампаній може вестися скоординовано, із залученням ботомереж, що дозволяє швидко масштабувати фейк і створити ілюзію масового обговорення теми ще до того, як з’явиться офіційна реакція.
Системність, а не разовий випадок
Про системність свідчить і паралельна кампанія, яку раніше фіксував ЦПД: підготовка наративу про нібито “гуманні” умови утримання українських військовополонених, коли полонених для пропагандистських сюжетів можуть переміщувати у комфортніші умови, а повернених з українського полону росіян використовувати для заяв про нібито погане поводження в Україні. Це показує, що інформаційні операції ведуться одночасно на кількох напрямках — і проти довіри до військового командування, і проти репутації українських структур, що працюють з полоненими.
Такі кампанії розраховані на довгу дистанцію, а не на одноразовий ефект. Мета не в тому, щоб один фейк спричинив миттєву паніку, а в тому, щоб накопичити фон недовіри, який поступово підриває сприйняття будь-яких офіційних заяв — від командування до державних органів. Реакція Драпатого, який публічно назвав механізм атаки і закликав перевіряти джерела, — стандартна практика протидії, яка не усуває саму кампанію, але зменшує її ефективність на короткій дистанції.
- Фейк приписав дружині головкома слова про внутрішній супротив реформам і можливу відставку
- ЦПД не знайшов підтверджень автентичності заяви чи її зв’язку з родиною Драпатого
- Атаки на головкома тривають від перших днів його роботи на посаді
- Частина кампаній може координуватися через ботомережі
- Паралельно готується інформаційна кампанія щодо умов утримання військовополонених
