Атака в ніч на 16 серпня, під час якої Росія застосувала балістичні ракети по Києву, завдала пошкоджень офісу видавництва «Наш Формат» біля станції метро «Почайна». У кількох кабінетах вибито частини стін, пошкоджено стелю та меблі. Постраждалих серед працівників немає, але сам факт повторного влучання в об’єкти однієї компанії протягом кількох місяців заслуговує окремого розгляду — це не випадковість, а закономірність, притаманна масованим ударам по великому місту.
Другий удар по одній структурі за рік
4 липня 2025 року вже постраждав склад видавництва та інтернет-магазину «Наш Формат» — тоді вибухова хвиля й уламки зруйнували частину фасаду, вибили вікна, пошкодили перекриття складського приміщення. Частина книжкового накладу постраждала не лише від самого удару, а й від подальшого гасіння пожежі. Відновлення роботи тоді зайняло півтора місяця, а втрати від простою та переїзду оцінили в діапазоні від 30 до 100 тисяч доларів.
Тепер пошкоджень зазнав уже офіс тієї ж компанії, розташований в іншому районі — біля «Почайної». Показово, що саме в цьому районі під час однієї з попередніх атак вигорів книжковий ринок. Концентрація ударів навколо однієї локації протягом короткого проміжку часу вказує на те, що йдеться не про точкові удари по конкретному об’єкту, а про наслідки масованого обстрілу щільно забудованої міської території, де уламки збитих або уражених цілей і хвиля від вибухів завдають шкоди всьому, що потрапляє в радіус ураження.
Чому балістику важко нейтралізувати без наслідків для міста
Балістична ракета рухається за траєкторією, що передбачає політ на великій висоті з подальшим стрімким падінням на кінцевій ділянці — швидкість на цьому етапі суттєво перевищує швидкість більшості типів крилатих ракет чи ударних безпілотників. Це ускладнює перехоплення й скорочує час реакції для систем протиповітряної оборони. Навіть у разі успішного знищення цілі в повітрі уламки та вибухова хвиля продовжують рух за інерцією і здатні уразити будівлі в радіусі кількох кварталів від точки перехоплення чи падіння. Саме цим часто пояснюється характер пошкоджень — вибиті стіни, пошкоджена стеля, зміщені меблі — без прямого влучання в саму будівлю.
Для щільної міської забудови, де на невеликій площі концентруються житлові будинки, офіси, склади й торговельні об’єкти, це означає, що жодна споруда цивільного призначення не має природного «імунітету» до наслідків такого удару, навіть якщо вона не є військовим чи інфраструктурним об’єктом.
Економічний вимір повторюваних ударів
Для середнього й малого бізнесу подібні удари означають не одноразові втрати, а системний ризик, який складно закладати в операційне планування. Досвід «Нашого Формату» це підтверджує:
- перший удар — пошкодження складу, зупинка логістики та частини накладу;
- відновлення роботи розтягнулося на півтора місяця;
- фінансові втрати оцінено в діапазоні 30–100 тисяч доларів;
- другий удар — вже по офісному приміщенню, менш ніж за два місяці після першого.
Для видавничого бізнесу, де виробничий цикл включає друк, зберігання та дистрибуцію фізичного продукту, кожне таке влучання означає не лише прямі збитки від пошкодженого майна, а й розрив логістичних ланцюгів, затримки поставок і додаткові витрати на релокацію процесів.
Місце в загальній динаміці ударів по Києву
Атака 16 серпня, під час якої постраждали троє людей, вписується в загальну тенденцію застосування балістичних засобів по столиці — зброї, яка через свої швидкісні характеристики залишається одним з найскладніших викликів для протиповітряної оборони великого міста. Повторне ураження об’єктів однієї компанії в різних районах протягом кількох місяців ілюструє, що масштаб і щільність таких атак роблять цивільну інфраструктуру — від складів до офісів і ринків — стабільно вразливою категорією, незалежно від її розташування чи призначення.
