Журналісти видання Your.tj з’ясували, як громадяни Таджикистану опиняються на війні з Україною на боці Росії
Близько 930 громадян Таджикистану воюють на боці Росії в Україні, близько 200 із них уже загинули, деяким лише виповнилося 18 років. Про це повідомляє таджицьке видання Your.tj
«Від кількох днів до кількох місяців з моменту призову до загибелі — саме стільки триває в середньому життя контрактника, який опинився на війні. На війні, яку четвертий рік веде Росія проти України», — йдеться у статті.
На боці Росії, за даними українського проєкту «Хочу жити», воюють кілька сотень громадян Таджикистану.
Журналісти видання перевірили список, представлений українською стороною, у тому числі загиблих. Усі вони збіглися. Дані, які наводяться у списках, також дозволили зрозуміти скільки в середньому триває життя контрактника на війні, люди якого віку укладали контракт частіше, і головне — в який період часу.
Також журналісти зробили важливе уточнення: яка частина людей у списку мають подвійне громадянство – Росії та Таджикистану, а яка тільки Таджикистану — невідомо. Але оскільки за народженням вони були або є громадянами Таджикистану, або є таджиками за національністю, український проєкт їх вказує як таджикистанців.
Так, Мухаммадюсуфбек Вахобов проживав у Пскові, у нього було подвійне громадянство — Росії і Таджикистану. Юнак уклав контракт із міністерством оборони Росії через два місяці після свого повноліття, 3 березня 2024 року. Ще через місяць, 11 квітня 2024 року, за даними українського проєкту «Хочу жити», Мухаммадюсуфбек загинув.
Зазначається, що останній раз Мухаммадюсуфбек виходив на зв’язок з братом Дієрбеком 31 березня, повідомивши, що знаходиться на Херсонському напрямку, в районі населеного пункту Кринки. Сім’я юнака чи то не одразу дізналася про загибель, чи то ще не вірила. Але 23 квітня у телеграм-каналі з пошуку строковиків було розміщено звернення Дієрбека, який шукав молодшого брата.
«Його спочатку забрали до Ростова, а потім уже відвезли у бік Херсонського напрямку», — розповів брат.
У короткому інтерв’ю Your.tj родичі Мухаммадюсуфбека сказали лише одне: «У нього фактично не було вибору». Від інших подробиць вони відмовилися.
Видання повідомляє, що частина громадян Таджикистану, які опинилися на війні, має друге, російське громадянство, і багато з них потрапили під мобілізацію, ухилення від якої могло призвести до позбавлення громадянства.
У середньому контрактники на війні живуть 140 днів
Український проєкту «Хочу жити» зібрав дані про громадян Центральної Азії, які беруть участь у війні на боці Росії. За їх інформацією, на боці Росії воює 931 громадянин Таджикистану. У списках зазначалося, що офіційно підтверджено загибель 196 осіб.
На момент підготовки матеріалу Your.tj отримало дані про загибель ще одного громадянина Таджикистану, Сіроджіддіна Нуріддінова. Він загинув 23 квітня 2025 року. З моменту укладання ним контракту пройшов рівно рік.
«Серед країн Центральної Азії Таджикистан посідає друге місце за кількістю громадян, які підписали контракт з російською армією. На першому, за даними проєкту, громадяни Узбекистану. Їх 1110 осіб», — пише видання.
Як повідомив Your.tj прессекретар проєкту «Хочу жити» Віталій Матвієнко, серед таджикистанців на війні багато власників подвійного громадянства, що в ряді випадків автоматично зобов’язує їх до проходження військової служби. При цьому в списку не наводиться різниця між тими, хто має тільки таджицький паспорт, і тими, хто має два громадянства.
«Деякі з них [військовополонених] розповідають, що потрапили на службу одразу після отримання російського громадянства, що було умовою отримання громадянства. Як би там не було, ми їх розцінюємо як громадян Таджикистану. Знаємо, що також є кілька десятків вихідців із Таджикистану, тобто росіян від народження з національністю таджик», – каже Матвієнко.
Мухаммадюсуфбек не єдиний 18-річний таджикистанець, який опинився на війні, ледве досягши повноліття. Саїдахмад Пірмадов опинився на війні 28 листопада 2023 року — лише через 11 днів після свого 18-річчя. Його участь у бойових діях тривала два місяці.
Журналісти Your.tj спробували зв’язатися через соціальні мережі з іншими молодими таджикистанцями — Мехробом Носіровим, який уклав контракт у квітні 2024 року, через два місяці після свого повноліття, та Шохджахоном Сояркуловим, який підписав контракт у віці 20 років. Але повідомлення залишилися без відповіді, про їхню подальшу долю нічого невідомо.
Згідно з даними українського проекту, на момент укладання контрактів п’ятьом таджикистанцям було по 18 років, ще стільки ж юнаків були у віці 19 років. Але основна кількість припадає на вікову групу 20-40 років. Самому віковому вже виповнилося 70 років, і він досі воює. На момент укладання контракту йому було 67 років.
Співробітники видання також вивчили, скільки в середньому становить строк служби від моменту підписання контракту до смерті. Найкоротший був лише 7 днів. Середня тривалість життя контрактника – близько 140 днів, близько 5 місяців.
Віталій Матвієнко каже, що 90% персональної інформації про цих людей, яка включає дані про їхні військові контракти, місця підготовки, служби тощо, український проєкт отримав від джерел у Збройних силах Росії. Деякі з них уже перебувають у полоні в Україні, за деякими є некрологи у відкритих джерелах.
«Ці списки не повні, ми впевнені в масштабі участі іноземних громадян, у тому числі й громадян Таджикистану, дещо більше. Дещо зі списку ми знаємо де вони прописані, за деякими знаємо, що вони загинули, коли це було і де поховані. Але знову ж таки, не по всіх, тим більше, цей процес динамічний», — каже Матвієнко.
Немає у цьому списку Саміра Васітова, який опинився у полоні у серпні 2024 року. На каналі «Мобілізація» було опубліковано відео 18-річного Саміра, який розповів, що мешкав у Тулі, звідки був призваний на строкову військову службу.
«Я думав, що, як і всі, піду, відслужу рік. Я навіть не думав, що потраплю на кордон», — розповідав Васітов, який потрапив у полон у Курській області.
Більшість контрактів укладалися після подій у «Крокусі»
Видання зазначає, що у списках проекту «Хочу жити» практично відсутні дані щодо ув’язнених, які у 2022 році масово вступали до лав ПВК «Вагнер». Основний масив даних проекту починається з 2023 року.
Проте, в списку є люди, які перебувають у розшуку на території Росії. Наприклад, 28-річний Рустам Дехконзода був оголошений у федеральний розшук після того, як районний суд Санкт-Петербурга у травні 2023 року призначив йому штраф у розмірі 7000 рублів із подальшою депортацією із країни. Вже 20 червня справу передали судовим приставам, проте, згідно з даними проєкту, 26 червня Рустам підписав контракт із міністерством оборони РФ.
«35-річний Махмуд Абдурахмонов, який перебуває в розшуку, у червні 2024 року також уклав контракт. Умови, за яких це сталося, невідомі. Схожа історія у 27-річного Фарідуна Джураєва, який підписав контракт у вересні 2023 року», — йдеться у статті.
Інформації про подальшу долю цих людей на сьогоднішній день журналісти не мають.
Також повідомляється, що основна частина контрактів, за даними українського проєкту, припала на весну-літо 2024 року, відразу після теракту в «Крокус Сіті Холлі», у здійсненні якого звинуватили чотирьох громадян Таджикистану. Відразу після цього почалися масові рейди проти таджицьких громадян, які працюють у Росії.
Деякі громадяни Таджикистану опинилися на війні одразу після міграційних центрів, де їм пропонували укласти контракт в обмін на громадянство. Хтось, як 36-річний Мансур Касимов, повівся на «хорошу зарплатню».
Журналісти Your.tj пишуть, що Мансур Касимов працював вантажником на овочевій базі за 2000 рублів на день. Йому запропонували роботу у Луганську за 8000 рублів на день.
Вже перебуваючи в українському полоні, Мансур розповів, що мешкав у Росії за місцем проживання. 1 листопада 2024 року його відправили до Курської області. Проте вже першого дня він опинився в полоні — після того, як потрапив під удар українських дронів.
«Мені сказали, що в Луганськ можна отримати роботу, тільки пішовши у військкомат. Я пішов у військкомат, і мене звідти більше не відпустили. Шість днів перебував на полігоні у Воронежі, там дали військову форму, забрали цивільну форму. Тільки тоді я зрозумів, що діється. Але я цього зовсім не хотів, маю четверо дітей, навіщо мені воювати», — розповів Касимов.
Шавкат Саїдасаншоєв, перебуваючи в українському полоні, розповів про те, що вихідців із Центральної Азії використовують як «гарматне м’ясо». Шавкат добровільно підписав контракт, і лише на передовій зрозумів, що зробив помилку.
«Тут [у полоні] з нами добре поводяться. Я хочу сказати всім знайомим, рідним — не підписуйте контракт. Усі брехня, всіх відправлять на смерть», — розповів Саїдасаншоєв.
Зі списку контрольованих осіб
За інформацією Your.tj, у жовтні 2024 року МВС Росії передало міністерству праці Таджикистану список зі 120 тисяч таджицьких громадян, які нібито увійшли до реєстру контрольованих осіб. Сам реєстр запрацював із березня 2025 року. Вказувалося, що ці люди мають або залишити Росію, або легалізувати своє перебування там.
Багато хто з того списку тоді написав, що у списках є неточності, до нього потрапили навіть ті, хто вже отримав громадянство Росії.
Журналісти видання звірили дані, які розповсюдило Мінпраці Таджикистану, зі списком українського проєкту «Хочу жити». З’ясувалося, що в реєстрі контрольованих осіб вписані 93 особи, які уклали контракт із міністерством оборони Росії. Із них 20 людей уже загинули.
Причому всі ці громадяни Таджикистану (один, до речі, мав у тому числі російське громадянство) уклали контракти ще до появи самого реєстру, тобто у 2023 та 2024 роках. Знову ж таки, основна маса контрактів припала на весну-літо 2024 року.
Мігрантів закликають здаватися в полон
Протягом усієї війни український проєкт «Хочу жити» закликає військовослужбовців, які опинилися на фронті з власної волі або під тиском, здаватися в полон. Організатори проєкту обіцяють, що у разі добровільної здачі поводження з полоненими здійснюватиметься відповідно до міжнародних стандартів поводження з військовополоненими. Вони обіцяють триразове харчування, медичне обслуговування, можливість регулярного зв’язку з рідними
Для спрощення процедури здачі у полон проєкт «Хочу жити» запустив Єдиний центр прийому звернень на сайті hochuzhit.com, де докладно викладено інструкції для військовослужбовців.
Крім того, працює спеціальний чат-бот @spasisebyabot в Telegram, через який можна повідомити про своє становище, місцеперебування та отримати допомогу для збереження життя.
Прессекретар проєкту «Хочу жити» Віталій Матвієнко нагадує всім іноземцям, які мають намір воювати за РФ, що в цій війні вони будуть лише витратним матеріалом.
«Що б вам не обіцяв вербувальник або безпосередньо військком, воно не варте того, щоб ризикувати своїм життям на чужій війні далеко від дому. Вас гарантовано обдурять та відправлять на вірну смерть», — сказав Матвієнко.
У статті також йдеться про те, що у Таджикистані участь громадян Таджикистану у війні на боці Росії або України кваліфікується як тяжкий злочин за статтею 401 «Найомництво» КК і карається строком до 20 років позбавлення волі.
Відповідно до примітки до статті 401 (1), особа, яка добровільно відмовилася від незаконної участі у збройному формуванні, збройному конфлікті або військових діях на території інших держав до припинення діяльності збройного формування, завершення збройного конфлікту або військових дій, якщо в його діях не містяться ознаки іншого складу злочину, звільняється від відповідальності.
На громадян Таджикистану, які мають на момент підписання контракту також російське громадянство, ця відповідальність не поширюється.
