Рішення адміністрації Дональда Трампа дозволити ввезення російського дизельного пального до Сполучених Штатів перетворилося на пряме протистояння виконавчої влади з Конгресом. Сім сенаторів — демократи й республіканці одночасно — публічно звинуватили президента у порушенні закону, ухваленого ще 2022 року, і вимагають негайно скасувати рішення. Це рідкісний випадок, коли критика лунає не лише з опозиційного табору, а й від однопартійців президента.
Йдеться про Джин Шагін, Сьюзен Коллінз, Річарда Блументаля, Лізу Мурковскі, Рона Вайдена, Тома Тілліса та Джона Кертіса. Те, що серед підписантів є республіканці Коллінз, Мурковскі, Тілліс і Кертіс, показує: питання енергетичних санкцій проти Росії сприймається частиною консервативного табору не як партійне, а як питання національної безпеки та довіри до слова США перед союзниками.
Закон, який мав закрити фінансовий канал для Кремля
У 2022 році Конгрес ухвалив заборону на імпорт російських енергоносіїв саме для того, щоб унеможливити ситуацію, коли американські гроші опосередковано живлять війну Росії проти України. Логіка була простою: якщо Вашингтон постачає Києву зброю і фінансову допомогу, то одночасна купівля російських нафтопродуктів знецінює весь сенс санкційного тиску.
Сенатори наголошують, що рішення Трампа прямо суперечить цьому закону. Але не менш важливий інший аргумент із заяви — адміністрація не проконсультувалася з Конгресом і не надала обґрунтування, хоча законодавство цього вимагає. Тобто претензія не лише до суті рішення, а й до процедури: виконавча влада обійшла механізм стримувань і противаг, який і визначає баланс сил у американській політичній системі.
Санкції проти Росії як поле внутрішньополітичної боротьби
Паралельно в Конгресі готується новий двопартійний законопроєкт — «Закон Рональда Рейгана «Мир через силу», який повністю заборонить будь-які закупівлі російської нафти. За словами конгресмена Браяна Фіцпатріка, документ винесуть на розгляд у позачерговому порядку, і він розраховує на підтримку переважної більшості голосів. Символічна назва на честь Рейгана тут не випадкова: вона апелює до republicanської традиції жорсткої позиції щодо Москви, яку частина партії намагається протиставити поточному курсу адміністрації.
Конгресмен Дон Бейкон прямо назвав рішення про закупівлю російського дизелю виглядом слабкості, а не прагматизму. Для нього й для авторів законопроєкту ухвалення жорсткої заборони — це спосіб продемонструвати, що Конгрес, на відміну від Білого дому, залишається послідовним у підтримці України.
Читайте нас у Telegram
Підписатися
Дизель, Іран і ціна геополітичних прорахунків
Критика з боку демократів має додатковий вимір. Сенатор Кріс Ван Холлен пов’язує подорожчання дизельного пального з війною, яку Трамп розв’язав проти Ірану, назвавши її безглуздою й незаконною. На його думку, тепер Білий дім намагається компенсувати наслідки цього кроку, звертаючись по паливо до Росії — тобто фінансуючи одну незаконну війну, щоб згладити наслідки іншої. Сенаторка Елізабет Воррен назвала рішення ганьбою і порадила замість закупівлі російського дизелю завершити конфлікт з Іраном.
Ця лінія критики важлива тим, що вона вписує рішення про дизель у ширший ланцюжок зовнішньополітичних прорахунків, а не розглядає його як ізольований епізод. Якщо ціни на паливо зросли через одне зовнішньополітичне рішення адміністрації, а компенсується це за рахунок угоди з країною-агресором проти союзника США — виникає пряме протиріччя між заявленою підтримкою України і фактичними економічними рішеннями Вашингтона.
Що означає цей конфлікт для позиції США щодо України
Для Києва принциповим є не стільки обсяг дизельного пального, скільки сигнал, який надсилає рішення Трампа. Санкційний режим проти Росії тримається на довірі партнерів до того, що правила застосовуються послідовно. Якщо найбільший донор військової допомоги Україні одночасно відкриває канал для закупівлі російських енергоносіїв, це ставить під сумнів цілісність усієї санкційної архітектури, вибудованої після 2022 року.
Саме тому реакція сенаторів вийшла за межі звичної партійної риторики. Вимога негайно скасувати рішення і паралельна підготовка нового закону про заборону закупівель російської нафти — це спроба Конгресу відновити контроль над зовнішньою енергетичною політикою щодо Росії, яку виконавча влада намагається коригувати в обхід законодавчих процедур.
