Національний банк на понеділок, 12 жовтня, встановив курс долара на рівні 44,88 грн — на 3 копійки вище за попереднє значення 44,85 грн. Євро подорожчав помітніше: з 50,13 грн до 50,31 грн, тобто на 18 копійок. Обидві валюти зросли після короткого періоду зниження, і це звичайна картина для режиму, в якому працює гривня останні роки.
Як насправді формується курс НБУ
Офіційний курс гривні — це не ціна, за якою можна купити валюту в банку чи обміннику, а розрахунковий показник, який Національний банк визначає щодня на основі ситуації на міжбанківському валютному ринку. Україна живе в режимі керованого плавання: курс не фіксований, але регулятор має інструменти, щоб згладжувати різкі коливання — валютні інтервенції, нормативні обмеження для банків, вимоги щодо обов’язкового продажу валютної виручки. Тому зміни на кілька копійок, які ми бачимо між 9 і 12 жовтня, — це не сигнал якоїсь кризи, а нормальна робота ринку в заданих НБУ рамках.
Коли курс долара чи євро піднімається після попереднього зниження, це зазвичай означає зміну балансу між попитом і пропозицією валюти на міжбанку — хтось більше купує, хтось менше продає, або сам НБУ коригує обсяги своєї присутності на ринку. Офіційний курс по суті фіксує той рівень, що склався за підсумками торгів, і задає орієнтир для бухгалтерського обліку, митних розрахунків, державних платежів.
Хто і як рахує інфляцію в Україні
Паралельно з курсовою політикою існує інший показник, який безпосередньо впливає на рішення НБУ щодо ставки та валютного ринку — індекс споживчих цін. Його розраховує Державна служба статистики, а не Національний банк. Методика побудована на щомісячному відстеженні цін у різних регіонах країни по понад 300 позиціях товарів і послуг — від продуктів харчування та побутової техніки до одягу, транспорту і комунальних платежів.
Читайте нас у Telegram
Підписатися
Ключовий момент тут — система ваг. Молоко і автомобіль не можуть входити в індекс з однаковою значущістю, тому кожна товарна позиція отримує свою вагу залежно від того, яку частку вона реально займає у витратах населення. Завдяки цьому зважуванню індекс споживчих цін відображає не просто середнє арифметичне змін цін, а реальну динаміку вартості життя для типового споживача.
Чому курс і інфляція працюють в одній зв’язці
Курс гривні та індекс споживчих цін — це два показники, які НБУ розглядає разом, хоч рахують їх різні відомства. Ослаблення гривні підвищує вартість імпортних товарів і сировини, що з часом перекладається в роздрібні ціни і підштовхує інфляцію вгору. Саме тому регулятор нещодавно підвищив облікову ставку до 16% — цей крок спрямований на те, щоб зробити гривневі заощадження привабливішими, стримати споживчий попит і не дати курсовому тиску повністю перейти в ціновий.
- Офіційний курс НБУ — розрахунковий показник за підсумками міжбанківських торгів, а не роздрібна ціна валюти.
- Коливання на кілька копійок відображають щоденний баланс попиту і пропозиції, а не системні зрушення.
- Індекс споживчих цін рахує Держстат на основі понад 300 товарних позицій із різною вагою.
- Підвищення облікової ставки — це інструмент НБУ стримати перенесення курсових коливань в інфляцію.
Для бізнесу і банківського сектору такі щоденні зміни курсу НБУ мають передусім технічне значення — вони впливають на переоцінку валютних активів, митні платежі, бухгалтерську звітність. А от довгострокова траєкторія гривні та динаміка індексу споживчих цін разом формують очікування щодо подальших рішень регулятора з відсоткової політики, від яких залежить вартість кредитів і привабливість гривневих депозитів для населення.
