Українська енергосистема входить у зимовий сезон зі старою проблемою, яка вже неодноразово била по постачанню в найхолодніші місяці. Йдеться про прайс-кепи — граничні ціни, які НКРЕКП встановлює для операцій купівлі-продажу електроенергії на ринку. Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко попереджає: якщо європейські ціни підскочать вище встановленої в Україні межі, імпорт знову опиниться під питанням саме тоді, коли він найпотрібніший.
Як прайс-кеп впливає на купівлю електроенергії за кордоном
Прайс-кеп — це не ринкова ціна, а адміністративно встановлена стеля, вище якої угоди укладати заборонено. Коли на європейських майданчиках вартість електроенергії піднімається вище цієї стелі, українські трейдери фізично не можуть купити потрібний обсяг, навіть маючи гроші й технічну можливість імпорту. Омельченко наголошує на принциповій різниці між ціною і прайс-кепом: підвищення граничного значення саме по собі не гарантує, що ринкова ціна в Європі не піде ще вище і знову не наштовхнеться на нову стелю.
Це створює замкнене коло. Взимку, коли попит на електроенергію в усій Європі зростає одночасно з похолоданням, ціни на континентальних біржах природно ростуть. Саме в цей момент Україні імпорт потрібен найбільше — для покриття пікових навантажень і компенсації дефіциту генерації. Але той самий ціновий стрибок, який робить імпорт критично важливим, одночасно робить його неможливим через регуляторну стелю.
Досвід попередніх років як попередження
За словами Омельченка, така ситуація вже траплялася: у періоди значного дефіциту електроенергії Україна власними регуляторними рішеннями обмежувала собі можливість отримати необхідні обсяги ззовні. Експерт прямо називає це наслідком регуляторної політики НКРЕКП, яка діяла реактивно — коригувала граничні ціни вже після того, як проблема ставала очевидною, а не заздалегідь.
Подібну оцінку раніше висловлював і колишній очільник «Укренерго» Володимир Кудрицький, який вказував, що штучні цінові обмеження на українському енергоринку змушують країну недовикористовувати наявний потенціал імпорту з Європи. Це підтверджує, що проблема має системний, а не одноразовий характер і повторюється з сезону в сезон.
Читайте нас у Telegram
Підписатися
Чому потрібна зміна принципу, а не разове підвищення
Омельченко вважає, що просте підняття граничних цін перед зимою не вирішує проблему в корені. Якщо європейські котирування зростуть швидше або сильніше, ніж очікує регулятор, новий, навіть підвищений прайс-кеп знову виявиться недостатнім. Тому, на його думку, НКРЕКП має діяти на випередження і змінити сам механізм формування граничних цін, а не вручну підлаштовувати конкретні цифри вже під час кризи.
Для енергетичного сектору це питання не бухгалтерської деталі, а реальної спроможності балансувати систему в моменти найвищого навантаження. Кожен епізод, коли імпорт електроенергії блокується не фізичною відсутністю пропозиції в Європі, а внутрішнім регуляторним обмеженням, означає втрачені години стабільного постачання для споживачів усередині країни.
Що це означає для енергоринку взимку
- Гнучкий або динамічний механізм прайс-кепів дав би змогу автоматично підлаштовуватися під коливання європейських цін без ручного втручання регулятора.
- Затримка з переглядом принципу формування граничних цін підвищує ризик повторення минулих сценаріїв дефіциту.
- Проблема стосується не обсягу генерації як такої, а здатності ринку своєчасно закуповувати наявну електроенергію за кордоном.
Найближчі тижні перед зимовим піком покажуть, чи встигне регулятор переглянути логіку встановлення прайс-кепів. Від цього залежить, чи зможе Україна цієї зими реально скористатися імпортом електроенергії тоді, коли попит і ціни в Європі підуть угору одночасно.




