Національний банк 15 вересня зафіксував офіційний курс долара на рівні 44,61 грн — це на 7 копійок вище за попередній день. Євро натомість подешевшало на 11 копійок, до 51,52 грн. На перший погляд рух виглядає суперечливим: обидві валюти торгуються проти гривні, але рухаються в протилежних напрямках. Насправді це закономірний наслідок того, як влаштований валютний ринок і хто саме на ньому зараз формує попит.
Чому долар і євро розходяться в динаміці
Офіційний курс гривні не встановлюється довільно — НБУ орієнтується на ситуацію на міжбанківському валютному ринку, де основними гравцями є банки, що обслуговують імпортерів та експортерів. Але курс долара до гривні і курс євро до гривні — це два окремі розрахунки, кожен зі своєю динамікою попиту й пропозиції. Коли долар дорожчає, а євро дешевшає одночасно, це часто означає, що сама пара долар-євро на глобальному ринку теж рухається, і це автоматично переноситься на крос-курс через гривню. Тобто подорожчання долара до гривні не обов’язково означає загальне посилення попиту на іноземну валюту — воно може бути дзеркальним відображенням того, що відбувається між самими світовими валютами.
Хто саме створює попит на валюту зараз
Директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності ”Глобус Банку” Тарас Лєсовий звертає увагу на конкретну причину поточного тиску на міжбанку — активність імпортерів. Йдеться передусім про компанії, які закуповують пальне та енергетичне обладнання. Це не випадковий сегмент: з наближенням осінньо-зимового періоду Україна традиційно нарощує імпорт енергоносіїв та обладнання для підтримки енергосистеми, і ця потреба щороку зростає в умовах війни та зношеної інфраструктури.
Механізм тут простий: щоб оплатити імпортний контракт, українська компанія має купити валюту на міжбанківському ринку через свій банк. Коли таких заявок багато й вони сконцентровані в часі, попит на валюту перевищує її природну пропозицію — і курс долара чи євро до гривні під тиском цього попиту рухається вгору.
Чому пропозиції валюти не вистачає
Проблема не лише в зростанні імпорту, а й у структурному обмеженні пропозиції. Український експорт в умовах війни залишається звуженим — логістичні маршрути ускладнені, частина виробничих потужностей не працює на повну, а ризики роблять зовнішньоторговельні операції дорожчими й повільнішими. У результаті валютна виручка, яку експортери заводять у країну і продають на ринку, не покриває обсяг попиту, що формують імпортери.
Читайте нас у Telegram
Підписатися
Це класична ситуація дефіциту валюти на внутрішньому ринку, коли природний баланс між тими, хто продає валюту, і тими, хто її купує, порушений не тимчасово, а системно — через сам характер воєнної економіки.
Роль Нацбанку як компенсатора розриву
Саме тут у гру вступає Національний банк. Коли ринкового попиту й пропозиції недостатньо для збалансованого курсоутворення, НБУ закриває частину розриву власними інтервенціями — продає валюту зі своїх резервів, щоб не допустити різких стрибків курсу. Це не є прямим директивним встановленням курсу, аradio швидше механізм згладжування коливань у межах керованої гнучкості, яку регулятор застосовує з моменту переходу від фіксованого курсу.
Фактично щоденні коливання на кілька копійок — це видима частина набагато більшого процесу: боротьби між структурним попитом на імпорт і обмеженою пропозицією валюти від експорту, де НБУ виконує роль буфера, що стримує амплітуду руху.
Що це означає для економіки в цілому
- Стійкий попит з боку імпортерів пального та енергетичного обладнання зберігатиметься щонайменше до завершення підготовки до опалювального сезону.
- Обмежені експортні надходження продовжуватимуть тиснути на баланс валютного ринку, поки логістичні та виробничі обмеження не ослабнуть.
- Участь Нацбанку в закритті розриву між попитом і пропозицією залишається постійним елементом курсоутворення, а не разовою мірою.
Для бізнесу й населення це означає, що короткострокові коливання курсу варто читати не як сигнал про різку зміну economічної ситуації, а як відображення сезонного та структурного дисбалансу, який регулятор наразі стримує в керованих межах.
