Огляд цін у мережах «Сільпо», АТБ, Novus та «Ашан» станом на 12 серпня показав картину, типову для українського рітейлу останніх місяців: базові соціальні товари тримаються на плато, а окремі позиції — насамперед гречка — демонструють суттєвий розкид цінників між мережами. Це не випадковість, а результат того, як влаштоване ціноутворення в торгових мережах і які механізми стоять за формуванням «соціальної корзини».
Чому ціна на один і той самий товар відрізняється між мережами
Супермаркети формують роздрібну ціну не лише виходячи із закупівельної вартості товару в постачальника. На фінальний цінник впливають умови контракту з виробником, обсяги закупівлі, наявність власної торгової марки, а також маркетингова політика конкретної мережі. Коли одна мережа тримає позицію в акції, а інша — ні, різниця в ціні на ідентичний товар може сягати десятків відсотків навіть у межах одного дня.
Саме тому «Сільпо» утримує найвигідніший цінник за рахунок діючої знижки, тоді як у Novus покупець змушений переплачувати — там наразі представлений лише дорожчий безглютеновий сегмент через відсутність у наявності дешевших аналогів. Це класична ситуація дефіциту конкретної товарної позиції на полиці: мережа не завозить бюджетний варіант, і покупець автоматично потрапляє в преміальний ціновий сегмент, навіть якщо шукав звичайний товар за мінімальною вартістю.
Гречка як індикатор нестабільності окремих товарних груп
Ціни на гречку традиційно більш волатильні порівняно з іншими крупами через специфіку виробництва: культура чутлива до погодних умов, обсяги врожаю коливаються рік до року, а частка імпорту чи перехідних запасів впливає на пропозицію в конкретний період. Коли на ринку одночасно присутні партії різної собівартості — старого й нового врожаю, різних постачальників — це і формує розкид роздрібних цінників, який споживач бачить, порівнюючи полиці різних мереж.
Цінники на гречку, що сягають 119 гривень, при цьому не є типовими для всього ринку — вони фіксуються не всюди, а лише там, де відсутня дешевша альтернатива або мережа працює з дорожчим постачальником. Це підтверджує загальний принцип: ціни на гречку в конкретній торговій точці залежать не стільки від макроекономічної ситуації, скільки від логістики й асортиментної політики окремого рітейлера.
Чому хліб, молоко та яйця тримаються стабільно
Хлібобулочні вироби мережі свідомо не переглядають у бік підвищення — це категорія із соціальним навантаженням, де різка зміна цінника одразу впливає на сприйняття мережі покупцем. Тому вартість соціальних позицій хліба залишається статичною навіть на тлі коливань в інших категоріях.
Молоко тримається на рівні попередніх днів завдяки діючим акціям — це стандартна практика: мережі використовують промо на товари першої необхідності як інструмент залучення трафіку, компенсуючи маржу за рахунок інших категорій. У сегменті курячих яєць лідери за мінімальною вартістю також не змінилися — тут конкуренція між мережами настільки стабільна, що цінова структура тримається без коливань тижнями.
Що це означає для сектору
Розкид у категорії олії, де найнижчий цінник у півлітрових пляшках пропонує «Ашан», разом із ситуацією навколо гречки показує: ринок роздрібної торгівлі продуктами харчування в Україні залишається сегментованим за ціновою політикою окремих мереж, а не єдиним. Покупець, орієнтований виключно на мінімальну ціну, змушений порівнювати конкретні мережі по кожній товарній групі окремо — універсального найдешевшого супермаркету для всього кошика не існує. Це і є структурна особливість поточного етапу ринку: стабільність у соціальних категоріях співіснує з активною ціновою конкуренцією та тимчасовим дефіцитом у вужчих сегментах.
