Рішення Шевченківського районного суду Києва зобов’язати ДБР відкрити кримінальне провадження щодо можливого підроблення диплома голови Національного банку Андрія Пишного — це не просто епізод із чиєюсь особистою біографією. Це тест на те, як в Україні працює (і чи працює) механізм перевірки відповідності керівника центрального банку формальним вимогам закону ще до його призначення та протягом усього терміну повноважень.
Формально ситуація виглядає просто: суд визнав, що заява економіста Бориса Кушнірука містить достатньо відомостей про можливе кримінальне правопорушення, і зобов’язав бюро внести інформацію до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Але сам факт, що для відкриття провадження знадобилося судове рішення про бездіяльність ДБР, показує системну проблему — правоохоронні органи не поспішали реагувати на матеріали, які стали публічними ще на початку липня, коли в реєстрі судових рішень з’явилися дві ухвали Зарічного районного суду Сум від 2007 року.
Чому кваліфікація голови НБУ — це питання державної безпеки, а не формальність
Стаття 18 закону «Про Національний банк України» встановлює чіткий бар’єр: керівник установи, яка визначає монетарну політику держави, курс гривні та регулює банківську систему, повинен мати повну вищу освіту або науковий ступінь у сфері економіки чи фінансів. Це не бюрократична вимога для галочки. Центральний банк ухвалює рішення, які напряму впливають на інфляцію, вартість запозичень для держави та стабільність банківського сектору — і суспільство має право знати, що людина на цій посаді відповідає базовим кваліфікаційним критеріям, встановленим саме для цієї функції.
Якщо припущення про підроблення документів підтвердяться слідством, йдеться не про давню студентську історію, а про питання законності самого призначення. Кушнірук прямо вказує: встановлення факту подання недостовірної інформації під час призначення може стати юридичною підставою для звільнення голови НБУ. Це принципово інший рівень наслідків, ніж репутаційний скандал — тут мова про легітимність повноважень.
Як влаштований механізм притягнення до відповідальності посадовця такого рівня
Показово, що приводом стали не нові матеріали, а архівні документи кримінальної справи із паперового архіву суду в Сумах, де йшлося про службове підроблення документів щодо навчання у Сумській філії «Університету сучасних знань». За версією Кушнірука, посадовці цього закладу оформлювали документи на осіб, які там фактично не навчалися, і в одному з незнеособлених документів фігурував Андрій Пишний.
Механізм ідентифікації особи у знеособлених судових ухвалах — окрема тема. Прізвища приховані, але за датами, переліком документів і, зокрема, за протоколом індивідуальної співбесіди від 26 липня 2002 року експерт вважає можливим встановити, про кого йдеться. Саме на підставі таких документів, за цією версією, відбулося зарахування одразу на четвертий курс профільної академії банківської справи НБУ — тобто оминання повного циклу навчання.
Юридична кваліфікація дій, які описує Кушнірук, потенційно охоплює:
- статтю 358 Кримінального кодексу — підроблення або використання підроблених документів;
- статтю 190 Кримінального кодексу — шахрайство;
- порушення статті 18 закону про НБУ щодо кваліфікаційних вимог до керівника установи.
Але остаточну кваліфікацію встановлюватимуть слідчі, і саме тут криється ключова невизначеність — від якості й швидкості розслідування ДБР залежить, чи стане ця справа інструментом реальної відповідальності, чи розчиниться в процедурних затримках, як це вже сталося на етапі до судового рішення.
Наслідки для довіри до центрального банку та політичного розкладу
Незалежність Нацбанку — це не абстрактний принцип, а практичний актив: інвестори, міжнародні партнери й ринок оцінюють передбачуваність монетарної політики через призму того, наскільки керівництво установи є легітимним і незаплямованим правовими сумнівами. Скандал навколо кваліфікації голови НБУ, навіть на стадії розслідування, створює додатковий репутаційний ризик для інституції, яка й без того працює в умовах воєнної економіки та підвищеної волатильності.
Політичний вимір справи не менш важливий. Кушнірук нагадує, що в 2022 році за призначення Пишного проголосувало 290 народних депутатів, і закликає парламент створити тимчасову слідчу комісію, викликати голову НБУ для пояснень, витребувати документи часів призначення та розглянути питання недовіри. Це означає, що подальший розвиток історії залежатиме не лише від темпів досудового розслідування ДБР, а й від готовності Верховної Ради використати власні контрольні повноваження щодо керівника монетарної влади.
Наступний крок формально належить ДБР — бюро має внести відомості до реєстру та розпочати слідчі дії відповідно до ухвали суду. Але паралельно відкривається питання про те, чи готові парламент і президент реагувати на встановлені судом «достатні відомості про можливе кримінальне правопорушення» політичними інструментами, які є в їхньому розпорядженні.
