Фото: GMK Center Олександр Третьяков виступив під час зустрічі прем’єр-міністра Юлії Свириденко з представниками бізнесу в Дніпрі
Через посилення торговельних обмежень у США та ЄС виробники з третіх країн шукають слабко захищені ринки, і Україна стає однією з цілей.
Зростання тарифів на залізничні перевезення і передачу та диспетчеризацію електроенергії в умовах слабкої світової кон’юнктури може критично знизити конкурентоспроможність української металургії. Про це сказав гендиректор комбінату Каметсталь Олександр Третьяков під час зустрічі прем’єр-міністра Юлії Свириденко з представниками бізнесу в Дніпрі, повідомило напередодні видання GMK Center.
За його словами, підвищення вантажних тарифів Укрзалізниці є абсолютно неприйнятним для ГМК. Для виробництва 1 тонни сталі потрібно перевезти щонайменше 3 тонни сировини, а нинішні тарифи УЗ вже вищі, ніж у Польщі та Словаччині.
“Навіть незначне підвищення означає різке зростання собівартості та втрату позицій на ринках”, – підкреслив Третьяков.
Він висловив впевненість, що хронічна збитковість пасажирських перевезень УЗ не має перекладатися на промисловість. Як альтернативу він запропонував передбачити у держбюджеті-2026 близько 20 млрд грн для компенсації пасажирського сегмента – адже вантажні перевезення залишаються прибутковими і не потребують дотацій.
Третьяков розповів, що також загрозу для галузі становлять зростання тарифів Укренерго, та стрімкий ріст експорту металобрухту – до 50 тис. т на місяць, що в 11 разів більше, ніж у 2022 році. Використовуючи нульове мито за угодою про асоціацію з ЄС, український брухт масово вивозять у ЄС, а потім реекспортують, зокрема в Туреччину.
“Переробка тонни брухту в Україні дає 15 тис. грн податків та близько $1200 валютної виручки. Натомість прямий експорт приносить у 405 разів менше й позбавляє країну критичного ресурсу для “зеленого переходу”, – наголосив Третьяков.
Також генедиректор Каметсталі попередив про ризики демпінгу: через посилення торговельних обмежень у США та ЄС виробники з третіх країн шукають слабко захищені ринки, і Україна стає однією з цілей.
“З 2026 року діятиме екомито CBAM та нові заходи ЄС. Загроза масового демпінгу з боку Китаю, Туреччини та Росії – більш ніж реальна. Це означає втрату внутрішнього ринку, робочих місць і податкових надходжень”, – підкреслив він.
Третьяков закликав уряд і парламент розробити прогнозовану тарифну та податкову політику, а також спланувати захисні заходи на внутрішньому ринку. Інакше українська металургія ризикує втратити свої позиції як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках.
Відомо, що за п’ять років найбільші метпідприємства України сплатили податків і зборів на суму 190 млрд грн, або $6,2 млрд. За підсумками 2024 року сплата податків і зборів чотирьох металургійних компаній становила 1,6% надходжень до бюджетів усіх рівнів. Але у разі зростання тарифів державних монополій, передусім вантажного тарифу Укрзалізниці, бюджет ризикує втратити джерело прибутку, адже виробники почнуть закривати підприємства.
Раніше повідомлялося, що металурги просять уряд відкласти впровадження вуглецевого мита СВАМ в Україні. Вітчизняним підприємствам необхідні мільярди євро для модернізації, але війна унеможливлює їх залучення.
