Чергування закрепу з діареєю може сигналізувати про синдром подразненого кишківника та інші захворювання

Раптові зміни в роботі кишківника — від закрепу до діареї — часто розцінюють як наслідок неправильного харчування. Однак систематичне чергування цих станів може вказувати на низку серйозних патологій, від функціональних розладів до органічних ураженнь.

Консистенція та частота випорожнень індивідуальні й природно коливаються. Однак якщо порушення набули системного характеру, це потребує уваги. Насторожити мають зміни у звичному ритмі дефекації — ріднші випорожнення з важкопрохідним калом або постійна водяниста діарея.

Основні причини чергування закрепу та діареї

Синдром подразненого кишківника — одна з найпоширеніших причин. При цьому захворюванні виникає порушення взаємодії між мозком та кишківником, змінюється регуляція моторики та чутливість органа. Ключовий симптом — біль у животі, пов’язаний із дефекацією та супроводжений зміною частоти чи форми випорожнень, здуттям і відчуттям неповного випорожнення. При змішаному типі синдрому подразненого кишківника хронічно чергуються обидва стани.

Стрес та психоемоційне напруження впливають на роботу травної системи через вісь «мозок — кишківник». Під час стресу у одних людей моторика прискорюється, викликаючи діарею, у інших загальмовується, викликаючи закреп. Хронічний стрес додає запальні процеси та утворює замкнене коло тривоги й розладів.

Коливання в раціоні та споживанні клітковини безпосередньо впливають на роботу травного тракту. Раптовий перехід від «бідного» на волокна дня до великої кількості сирих овочів, бобових чи цільнозернових продуктів викликає бурхливу реакцію кишківника. Надлишок жирів, кофеїну чи цукрових спиртів розріджує випорожнення, тоді як дефіцит рідини та хаотичне харчування провокують затримку.

Харчова непереносимість та розлади всмоктування часто спричиняють травний дискомфорт. Це може бути непереносимість лактози, фруктози або целіакія — непереносимість глютену.

Вплив ліків та біодобавок можуть значною мірою змінювати роботу кишківника. Залізо та опіоїдні знеболювальні викликають закрепи, тоді як антибіотики та магнієвмісні засоби нерідко спричиняють пронос.

«Парадоксальна» діарея при важкому закрепі — це явище, коли рідкі випорожнення виникають як прямий наслідок сильного закрепу. Накопичення великої кількості твердого калу в прямій кишці утворює каловий камінь, через який просочується рідкий вміст кишківника. Це частіше трапляється у літніх людей і при низькій рухливості.

Запальні захворювання кишківника — хвороба Крона та виразковий коліт — супроводжуються хронічним запаленням. Для них характерні проноси, біль у животі, схуднення та поява крові у калі. Проте при деяких формах хвороби Крона може виникати й закреп.

Патології товстої кишки — звуження просвіту, запальні зміни чи пухлинні процеси — можуть проявлятися постійною діареєю, закрепом або їхнім чередуванням. Рак товстої кишки у зрілому віці, особливо в поєднанні з кров’ю у калі, анемією чи спадковістю, потребує обов’язкової колоноскопії.

Дисфункція щитоподібної залози контролює метаболізм та моторику травного тракту. При гіпотиреозі спостерігаються систематичні закрепи, при гіпертиреозі — проноси. Якщо травні розлади супроводжуються мерзлякуватістю, жаром, швидкою втомою, коливаннями ваги та прискореним серцебиттям, необхідні аналізи на гормони.

Діагностика та коли звертатися до лікаря

Під час первинного огляду лікар збирає анамнез щодо частоти змін дефекації, наявності болю та зв’язку симптоматики з раціоном. Лабораторна діагностика зазвичай включає аналізи крові, специфічні тести на антитіла та вимірювання рівня фекального кальпротектину при підозрі на запальні захворювання. За потреби призначають аналіз калу, УЗД або колоноскопію.

Консультація терапевта чи гастроентеролога необхідна, якщо нестабільність дефекації триває понад кілька тижнів або регулярно повертається. Особливої уваги вимагають випадки з постійним болем у животі, сильним здуттям, нічною діареєю, анемією або безпідставним схудненням. Поява крові або чорного дегтеподібного калу — привід негайно здати аналізи.

Невідкладна медична допомога потрібна при наростаючому сильному болю в животі, повторному блювання, вираженому здутті, повній відсутності випорожнень і газів, а також при ознаках зневоднення — сильній спразі, запамороченні, сухості в роті та зменшенні об’єму сечі.

Якщо симптоми виражені слабо й відсутні тривожні ознаки, нормалізувати стан можна змінами способу життя: веденням харчового щоденника, врегулюванням режиму харчування та питного балансу, поступовим збільшенням розчинної клітковини та додаванням регулярної фізичної активності. Методики подолання стресу, регулярний сон, медитація та когнітивно-поведінкова терапія допомагають зменшити тривожність. Не слід приймати безконтрольно проносні або закріплювальні засоби.