Дослідження Університету Інсбрука показало, що п’ятихвилинна взаємодія з собакою після стресового завдання послаблює фізіологічну реакцію організму на подальше випробування. У людей, які гладили своїх собак під час перерви, фіксували менш інтенсивне прискорення серцебиття, вищу варіабельність серцевого ритму та менш вирізнені зміни мозкової активності під час другого раунду тесту.
У дослідженні взяли участь 64 власники собак віком у середньому 34 роки — 51 жінка та 13 чоловіків. Всі собаки були здоровими та старшими за два роки. Учасники виконували два стресові завдання: швидко відповідали на питання із загальних знань та виконували арифметичні обчислення в заданому темпі, тоді як спостерігач дистанційно давав негативні коментарі щодо їхніх результатів.
Що показали вимірювання
Дослідники реєстрували електричну активність серця за допомогою електрокардіографії та електричну активність мозку через електроенцефалографію. Під час стресових тестів у всіх учасників прискорювалося серцебиття, зменшувалася варіабельність серцевого ритму, послаблювалися альфа-хвилі мозку (пов’язані з розслабленням) та посилювалися бета-хвилі (пов’язані з когнітивним збудженням).
Між першим і другим завданням учасники отримали п’ять хвилин на відновлення. Половину дозволили вільно гладити своїх собак, вторій половині тварини залишалися на повідку поза досяжністю.
Результати не збігалися з очікуваннями
Вчені припускали, що контакт із собакою прискорить відновлення після першого стресового завдання, однак цього не сталося. Відмінності проявилися під час другого тесту: у тих, хто взаємодіяв із собаками, реакція організму на стрес була менш вираженою.
Читайте нас у Telegram
Підписатися
Цікаво, що самі учасники не повідомляли про помітні відмінності у своїх відчуттях, хоча приладура зафіксувала чіткі зміни. Це означає, що організм міг реагувати інакше, але люди цього свідомо не відчували.
Дослідники наголошують на обмеженнях роботи: експеримент проводили в контрольованих лабораторних умовах, а не в повсякденному житті. Учасниками були власники собак, тому результати не можна автоматично поширювати на всіх людей або на взаємодію з іншими тваринами.
Автори вважають, що фізичний контакт може бути одним із механізмів позитивного впливу взаємодії з домашніми улюбленцями на самопочуття, однак для глибшого розуміння цього ефекту потрібні подальші дослідження.
