UKRPULSE
Техносвіт

Як плата Asus Hyper M.2 перетворює один слот PCIe на чотири накопичувачі — і чому це стало сенсацією через Samsung SSD за копійки

Плата розширення з кількома слотами для накопичувачів

Історія із трьома накопичувачами Samsung 980 Pro обсягом по 2 ТБ, знайденими всередині плати розширення за $30, цікава не лише як історія про везіння. Вона показує, як влаштована сучасна архітектура підключення накопичувачів у настільних платформах, і чому один слот на материнській платі раптом може вмістити чотири SSD одразу.

Навіщо потрібна плата розширення для SSD

Плата Asus Hyper M.2 x16 Gen 4 — це не накопичувач і не контролер у класичному розумінні. Це перехідник, який встановлюється у фізичний слот PCIe x16 — той самий, куди зазвичай ставлять відеокарту. На платі розміщено кілька слотів M.2, куди вже монтуються самі SSD-накопичувачі формату, який використовують у ноутбуках і компактних системах.

Ідея проста: замість того, щоб чекати, поки на материнській платі з’являться додаткові M.2-слоти, користувач бере один широкий слот PCIe x16, який часто простоює або використовується не на повну потужність, і перетворює його на майданчик для кількох SSD одночасно. У знайденому випадку плата мала чотири слоти M.2, з яких зайнятими виявилися три — решта, ймовірно, лишилася порожньою від самого початку або власник просто не встановив туди накопичувач.

Радіатор на платі закриває SSD зверху, і саме тому попередній власник, судячи з усього, забув, що всередині лежать три робочі накопичувачі Samsung 980 Pro. Зовні плата виглядала зношеною, ніхто не перевірив, що ховається під охолодженням — і продав пристрій як звичайну плату розширення за $30 на блошиному ринку.

Чому це працює на рівні шини PCIe

Слот PCIe x16 фізично здатний передавати дані за кількома незалежними лініями одночасно. Для відеокарти всі ці лінії використовуються як один потік. Для плати розширення на кшталт Hyper M.2 материнська плата та процесор повинні вміти розділити цей єдиний широкий канал на кілька менших — по одному на кожен SSD. Це можливо лише тоді, коли платформа підтримує таке розділення на рівні прошивки та процесора. Якщо підтримки немає, плата або взагалі не запрацює, або система побачить лише один із накопичувачів.

Це пояснює, чому подібні рішення популярні саме серед ентузіастів і власників робочих станцій: вони дають змогу обійти дефіцит M.2-слотів на материнській платі без переходу на дорожчу платформу з більшою кількістю штатних роз’ємів.

Читайте нас у Telegram

Підписатися
Плата розширення з кількома слотами для накопичувачів

Що показує ціна знахідки про ринок SSD

На момент знахідки один накопичувач Samsung 980 Pro об’ємом 2 ТБ коштував на Amazon щонайменше $444, а на New Egg — до $499. Три такі SSD у сумі тягнуть на суму від $1300 до $1500, тоді як сама плата розширення в роздробі коштує близько $79. Тобто покупець за $30 отримав вміст, вартість якого перевищує ціну покупки у понад сорок разів.

Це яскраво ілюструє, наскільки нерівномірно розподілена вартість усередині готових складальних одиниць комп’ютерної техніки: корпус чи плата розширення виглядають як зношений другорядний компонент, тоді як основна цінність — у накопичувачах, схованих під радіатором. Продавці на вторинному ринку рідко розбирають техніку до гвинтика, орієнтуючись на зовнішній вигляд і загальну функціональність.

Блошині ринки як джерело справжньої електроніки

Ринок «Сук-аль-Джума» в Кувейті, де знайшли плату, — приклад того, як у країнах Азії та Близького Сходу функціонують великі барахолки, де б’ють по руках за електроніку поряд із побутовими товарами. Не кожен подібний ринок торгує технікою, і головна складність — знати, який саме ринок і в який день дає найкращий вибір, оскільки кілька майданчиків можуть працювати паралельно.

Навіть якщо припустити, що знайдені SSD не нові, а вживані, придбання 6 ТБ пам’яті класу Samsung 980 Pro за $30 лишається результатом, який складно повторити на організованому вторинному ринку електроніки, де продавці зазвичай перевіряють вміст техніки перед продажем.

Інше в рубриці

Популярне