Історія з розплавленим 16-контактним роз’ємом MSI GeForce RTX 5090 Gaming Trio OC цікава не сама по собі — таких випадків з відеокартами топового рівня NVIDIA вистачало і раніше. Цікавіше, що саме спровокувало пробій: активація DLSS 5 з нейронним рендерингом підняла енергоспоживання GPU з приблизно 450 Вт до понад 600 Вт, а GPU-Z у моменті зафіксував 613,5 Вт — при заявленому MSI максимумі у 575 Вт. Це вже не косметичне перевищення, а системний сигнал про те, що нейронний рендеринг споживає суттєво більше енергії, ніж класична растеризація з апскейлінгом попередніх поколінь DLSS.
Роз’єм плавився вже не вперше — за даними VideoCardz, 16-контактні конектори RTX 5090 виходили з ладу і при набагато нижчому навантаженні. Це означає, що причина пошкодження — не лише піковий стрибок потужності, а комбінація факторів: конструктивна вразливість самого роз’єму та додаткове навантаження, яке створює нова технологія рендерингу.
Що таке нейронний рендеринг і чому він жере енергію
DLSS попередніх поколінь фактично добудовував кадри методом апскейлінгу — брав кадр нижчого дозволу і за допомогою нейромережі домальовував деталі до цільової роздільності. Навантаження на GPU при цьому було відносно передбачуваним і обмеженим тензорними ядрами, які працювали короткими імпульсами між кадрами растеризації.
Нейронний рендеринг у форматі DLSS 5 — це вже інший рівень задіяння AI-блоків GPU. Замість добудови готового зображення нейромережа бере участь у формуванні самого кадру глибше, а це означає паралельне навантаження і на растеризаційний конвеєр, і на тензорні ядра одночасно, без пауз для економії енергії. Саме тому одна відеокарта в NBA 2K27 показала стрибок з 450 до понад 600 Вт, а інша, за словами користувача з ніком HardForum, у Hitman 3 — з 435 до 520 Вт. Різниця в приросту показова: масштаб навантаження залежить від гри і від того, наскільки активно рушій використовує нейронний конвеєр, але напрямок один — споживання зростає суттєво, а не на кілька відсотків.
Читайте нас у Telegram
Підписатися
Слабке місце — не чіп, а конектор
16-контактний роз’єм живлення передає струм через кілька окремих дротів, кожен з яких розрахований на власну частку загального навантаження. Якщо контакт вставлений нещільно, окислений або просто гірше притиснутий за інші, опір на ньому зростає — а разом з опором зростає й локальне тепловиділення. Проблема в тому, що GPU-Z показує сумарну потужність карти, а не розподіл струму по кожному з пінів роз’єму: живлення частково йде і через слот PCIe, тому цифра 613,5 Вт не доводить, що весь цей струм проходив саме через 16-контактний кабель. Але саме нерівномірний розподіл — а не абсолютне значення потужності — типово і призводить до локального перегріву одного-двох контактів настільки, що плавиться пластик корпусу роз’єму.
Це узгоджується з іншими задокументованими випадками: під час одного з оглядів Hardware Unboxed температура на контакті роз’єму RTX 5090 сягала 175°C — значення, за якого пластик деградує навіть без формального перевищення заявленої потужності карти.
- Енергоспоживання RTX 5090 Gaming Trio OC зросло з ~450 Вт до понад 600 Вт після активації DLSS 5
- GPU-Z зафіксував пік 613,5 Вт при заявленому MSI максимумі 575 Вт
- В іншому тесті (Hitman 3) споживання зросло з 435 до 520 Вт
- Roз’єм розплавився настільки, що штекер приплавився до гнізда
- Подібні випадки розплавлення 16-контактних роз’ємів RTX 5090 фіксувались і раніше, за нижчого навантаження
Місце в ширшій картині
Індустрія рухається у бік дедалі глибшої інтеграції нейромереж у сам процес рендерингу — це логічне продовження шляху від апскейлінгу зображення до генерації геометрії, освітлення чи навіть цілих кадрів засобами AI. Але кожен такий крок піднімає планку енергоспоживання чіпа, а конструкція живлення відеокарт цю планку наздоганяє з запізненням. NBA 2K27 наразі лишається єдиною офіційно підтримуваною грою для DLSS 5, тож масштаб проблеми поки що не можна оцінити на великій вибірці ігор і карт. Але вже цей окремий випадок показує: якщо нейронний рендеринг стане стандартом, а не експериментальною фічею, питання надійності 16-контактного роз’єму доведеться вирішувати не патчами прошивки, а зміною самої конструкції з’єднання живлення.
