Підозрювана у службовій недбалості Анна Дудіна стверджує, що не має навичок патрульної служби і опинилася на виклику через дефіцит кадрів
21 квітня 2026 року Печерський райсуд міста Києва обрав запобіжний захід працівниці Нацполіції Анні Дудіній, яку разом з напарником звинувачують у залишенні місця події під час стрілянини у Голосіївському районі Києва. Коли судді радилися перед оголошенням вироку, Дудіна вперше детально розповіла свою версію подій 18 квітня. Про це повідомляє «Главком».
Жінка, яку звинувачують у службовій недбалості, своєї провини не визнає. і не погоджується з обвинуваченнями.
Паперова робота замість патрулювання
Анна Дудіна пояснила, що з 2019 року не несе патрульну службу на постійній основі. Вона працює в апараті на посаді інспектора з питань житлового забезпечення. Проте через дефіцит особового складу в патрульній поліції Києва, який, за її словами, становить понад 60%, офісних працівників дедалі частіше залучають до чергувань на вулицях «на підсилення».
«Мене відправили на патрулювання, тому що зараз у патрульній поліції Києва нестача особового складу понад 60%, і працівники апарату змушені виходити на лінію», – заявила жінка.
Сказане патрульною підтверджується останньою декларацією працівниці Нацполіції, де зазначено, що Дудіна – інспектор з питань житлового забезпечення.
Декларація Анни Дудіної за 2026 рік скриншот
За словами Дудіної, того дня її екіпаж спершу забезпечував порядок на Байковому кладовищі, але згодом наряд перенаправили на виклик, який був кваліфікований як «хуліганство» – конфлікт із сусідом. На місці ж правоохоронці побачили не побутову сварку, а наслідки теракту: двох загиблих та поранену дитину.
Екіпаж Дудіної прибув на місце приблизно за чотири хвилини. «Я побачила у дитини кульове поранення в голову. Зрозуміла, що хлопчика не можна рухати, і двічі викликала швидку, але не додзвонилася. Коли я відійшла на 30 метрів по аптечку, почула постріли. Я не бачила самого стрільця, тому не могла дістати зброю і почати стріляти у напрямку, де його не бачу», – розповіла Дудіна під час очікування рішення суду.
Підозрювана наголосила, що за своєю спеціалізацією не була підготовлена до дій у ситуації збройного нападу та масового розстрілу.
Суд обрав запобіжний захід для Анни Дудіної у вигляді утримання під вартою на 60 днів з можливістю вийти під заставу в розмірі 266 тисяч грн. Дудіна повідомила, що «очікувала такого рішення, тому що справа резонансна», і додала, що у неї немає коштів на внесення застави. Натомість її адвокат заявив, що подаватиме апеляцію, а кошти на заставу можливо допоможуть зібрати небайдужі люди.
Жінці інкримінують ч.3 ст.367 КК України – «службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки».
«Прокуратура наполягала на утриманні підозрюваних під вартою, враховуючи тяжкість наслідків та суспільний резонанс справи. Сторона обвинувачення вивчатиме повний текст рішення суду для визначення подальших процесуальних дій», – заявив генпрокурор України Руслан Кравченко.
Позиція Вигівського: «Патрульна, але з іншими функціями»
Глава Нацполіції Іван Вигівський на брифінгу 22 квітня 2026 року заявив, що трактування статусу Анни Дудіної у медіа є дещо некоректним. Він підтвердив, що жінка офіційно числиться патрульною, проте визнав специфіку її реальної роботи.
«Вона є патрульною поліцейською, але виконувала інші функції в апараті, а не працювала постійно в нарядах реагування. У патрульній поліції не вистачає кадрів, тож для підсилення нарядів можуть залучати співробітників з адміністративних підрозділів. Саме так сталось 18 квітня», – пояснив Вигівський.
Реакція громадськості
Ця справа викликала резонанс у суспільстві. Громадський діяч та військовослужбовець Ілля Кротенко закликав звернути увагу на відповідальність керівництва:
Анна Дудіна під час Революції Гідності фото: Ігор Кротенко
«Поліцейська Анна Дудіна була медикинею на Майдані. Виявилося, що вона не несе патрульну службу на постійній основі, натомість вже тривалий час працює в апараті, в офісі іншими словами. В той трагічний день її відправили в патрулювання «на підсилення». Вважаю, що ця жінка має бути виправдана, натомість до відповідальності мають бути притягнуті її керівники, які допустили таке, що непідготовлена до цього поліцейська опинилася на виклику зі стріляниною», – написав Кротенко.
Як відомо, 18 квітня у Голосіївському районі столиці 58-річний уродженець Москви відкрив стрілянину по людях, після чого забарикадувався у приміщенні супермаркету та утримував заручників. Одночасно виникла пожежа у квартирі, де був зареєстрований нападник. На місце оперативно прибув прокурор міста Києва. У ході штурму спецпідрозділом КОРД стрільця ліквідовано. Підозрюваний у стрілянині в Києві Дмитро Васильченков має родинні зв’язки з Росією, а його публічна активність містила антиукраїнські заяви.
Напередодні в мережу потрапило відео, на якому зафіксована бездіяльність двох працівників поліції, які не вжили заходів для знешкодження нападника. Правоохоронці, які прибули на виклик, залишили місце події одразу після перших пострілів.
Раніше генерал поліції Євгеній Жуков подав у відставку з посади начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України. Рішення про відставку було ухвалено після скандалу з патрульними поліцейськими, які прибули на місце теракту в Києві, але втекли після пострілів.
До слова, реакція поліції під час теракту в столиці 18 квітня 2026 року викрила глибинну проблему українського законодавства: правоохоронці часто вагаються, чи застосовувати зброю через страх опинитися за ґратами. Про це заявив адвокат Олег Мицик, коментуючи дії силовиків під час надзвичайної події.
