Повномасштабна війна змусила сотні українських компаній терміново шукати альтернативу власним дата-центрам, розташованим у зоні ризику. Втрата серверного обладнання чи навіть короткочасний простій критичних сервісів означає прямі фінансові збитки та підірвану довіру клієнтів. Одне з найнадійніших рішень цієї проблеми — колокація серверів у Польщі: https://hostpark.ua/kolokacziya-v-polshhi/, яку пропонує компанія Hostpark і яка дозволяє розмістити обладнання в європейському ЦОД рівня Tier III, зберігши при цьому повноцінний зв’язок з українським офісом. Розглянемо детальніше, як влаштований цей процес і які технічні рішення роблять його безпечним.
Чому бізнес переносить інфраструктуру до Польщі
До 2022 року питання розміщення серверів для більшості українських компаній зводилося до вибору між власною серверною і орендою стійки в місцевому дата-центрі. Війна змінила пріоритети докорінно: на перше місце вийшла фізична безпека обладнання та гарантія безперебійної роботи сервісів, від яких залежить бізнес.
Показовий приклад — досвід одного з найбільших українських банків, який на початку повномасштабного вторгнення терміново переносив частину критичної ІТ-інфраструктури з України до Євросоюзу. Всі дата-центри банку до того знаходилися на території країни й наражалися на пряму небезпеку. Рішення про релокацію ухвалювалося швидко, на базі наявного обладнання, а головним викликом стало не саме фізичне переміщення техніки, а побудова надійного каналу зв’язку між новою локацією в ЄС і залишеною в Україні інфраструктурою.
Цей кейс добре ілюструє загальну логіку релокації:
- обладнання переноситься до безпечної юрисдикції, де відсутні ризики фізичного пошкодження чи знищення;
- частина сервісів або клієнтів усе одно залишається прив’язаною до України;
- без стабільного каналу зв’язку між двома точками бізнес втрачає керованість і швидкість реакції.
Тому релокація — це завжди два взаємопов’язані завдання: знайти надійне місце для розміщення обладнання і забезпечити канал, який з’єднає нову локацію зі старою без втрати якості.
Як обрати формат розміщення обладнання в польському ЦОД
Колокація — не універсальна послуга «одного розміру». Формат розміщення залежить від обсягу обладнання, вимог до безпеки та бюджету компанії. На практиці зустрічаються чотири основні варіанти.
- 1U — розміщення сервера поюнітно в загальній стійці, електроенергія вже включена в тариф. Підходить компаніям з невеликою кількістю обладнання, які не хочуть переплачувати за простір, що не використовується.
- Стійка — оренда цілого шафи або його частини (1/2, 1/3, 1/4 від 47U). Варіант для компаній із власним парком серверів і мережевого обладнання, яким потрібен індивідуальний фізичний доступ із власним замком.
- BOX — рішення для галузей з підвищеними вимогами до безпеки (фінанси, медицина, держсектор), із окремою системою контролю доступу та відеоспостереженням саме для цього клієнта.
- Data Room — індивідуальне приміщення як повноцінна альтернатива власному ЦОД, з максимальним рівнем конфіденційності та можливістю бронювання додаткового простору під майбутнє розширення.
Незалежно від обраного формату, дата-центр повинен відповідати базовим галузевим стандартам: рівень Tier III, гарантована потужність на рівні 99,999%, цілодобовий контроль клімату та фізичного доступу через систему SCADA, а також ручне керування у форс-мажорних ситуаціях. Саме такі параметри відрізняють професійний ЦОД від звичайного серверного приміщення.
Окремо варто звернути увагу на сервіс IP-KVM і так звані «віддалені руки» (remote hands) — можливість інженера дата-центру виконати базові фізичні операції з обладнанням (перезавантаження, заміну диска, підключення кабелю) без необхідності особистого візиту клієнта до Польщі. Для бізнесу, який фізично перебуває в Україні, ця опція часто виявляється критично важливою.
Як зберегти зв’язок з Україною: L2-канали та IP-транзит
Перенести обладнання — половина справи. Друга, не менш важлива частина — забезпечити канал зв’язку, який з’єднає нову локацію в Польщі з тими сервісами, клієнтами чи офісами, що залишилися в Україні. Тут у пригоді стають два типи рішень.
Канал передачі даних L-2 (Ethernet) будується на базі мережі MPLS і забезпечує передачу даних між двома користувацькими мережами з гарантованою якістю за угодою SLA — включно з показниками втрати пакетів, затримки та часу відновлення (TTR). Пропускна здатність варіюється від 10 Мбіт/с до Nx10 Гбіт/с, тож рішення масштабується як під невеликий офіс, так і під великий корпоративний трафік.
Існує два підтипи такого сервісу:
- EPL (Ethernet Private Line) — з’єднання точка-точка з максимальною прозорістю: дані передаються між мережами без змін заголовків і корисного навантаження. Оптимальний варіант для повної консолідації двох майданчиків в єдину мережу.
- EVPL (Ethernet Virtual Private Line) — дозволяє розділити один фізичний канал на кілька віртуальних з’єднань за допомогою тегів 802.1q. Це зручно, коли одна користувацька мережа має кілька незалежних потоків трафіку, які потрібно розвести по різних напрямках.
L2-канали добре підходять для VoIP, потокового відео, розподілених систем зберігання даних, а також для побудови L2 VPN між ЦОД в Україні та Польщі — саме такий підхід і використовувався в описаному вище банківському кейсі.
IP-транзит вирішує інше завдання — надає доступ до мереж провайдерів першого рівня (Tier-1) через сучасні оптичні магістралі. Ця послуга насамперед актуальна для інтернет-провайдерів і операторів зв’язку, яким потрібна гарантована пропускна здатність без обмежень по трафіку. Канали пропонуються в діапазоні від 100 Мбіт/с до Nx10 Гб/с, а інформація про реальне навантаження магістралей знаходиться у відкритому доступі — це додатковий рівень прозорості для клієнта.
Практичні кроки релокації ІТ-інфраструктури
На практиці процес перенесення обладнання до Польщі складається з кількох послідовних етапів:
- Аудит наявного обладнання та визначення формату колокації (1U, стійка, BOX або Data Room).
- Узгодження митних і організаційних питань, пов’язаних із фізичним переміщенням техніки через кордон.
- Підготовка місця в дата-центрі: виділені ланцюги живлення 2N, налаштування системи моніторингу.
- Побудова каналу зв’язку між новою локацією та українською інфраструктурою — вибір між L2-каналом та IP-транзитом залежно від задачі.
- Тестування каналу перед повним переведенням продуктивного трафіку.
- Перехід у режим постійної експлуатації з підтримкою 24/7 та можливістю використання remote hands.
Важливий момент — грамотна релокація не повинна створювати простоїв у роботі сервісів. Це вимагає ретельного планування графіка міграції та попереднього тестування каналів зв’язку, а не перенесення обладнання «наосліп» з надією, що все запрацює одразу.
Чому клієнти обирають Hostpark для релокації
Hostpark працює на ринку хостингу та інфраструктурних рішень з 2009 року і має практичний досвід супроводу компаній різного масштабу — від приватних бізнесів до великих банківських структур. Компанія розміщує обладнання клієнтів у дата-центрах партнера Atman у Польщі, що дає доступ до потужностей рівня Tier III та мереж провайдерів першого рівня.
Серед переваг співпраці:
- власна оптоволоконна мережа та ресурси субпідрядників для побудови каналів зв’язку;
- гарантії SLA як на колокацію, так і на канали передачі даних;
- підтримка технічної команди 24/7, включно зі святами та вихідними;
- досвід релокації обладнання під час активних бойових дій без критичних простоїв;
- прозора звітність на кожному етапі проєкту.
Клієнти, які вже скористалися послугами компанії, відзначають оперативність техпідтримки, злагоджену роботу команди на всіх етапах проєкту та готовність вирішувати нестандартні задачі — включно з міграцією критичної інфраструктури під час війни.
Поширені запитання
Скільки часу займає релокація серверів до Польщі?
Терміни залежать від обсягу обладнання та складності митного оформлення, але за наявності чіткого плану базове перенесення й підключення каналу зв’язку можна реалізувати протягом кількох тижнів.
Чи можна протестувати канал зв’язку перед підписанням договору?
Так, за окремим запитом надається можливість тестового підключення каналу до укладення довгострокової угоди.
Яка різниця між L2-каналом та IP-транзитом для мого бізнесу?
L2-канал створює приватне з’єднання між двома конкретними мережами (наприклад, українським офісом і польським ЦОД), тоді як IP-транзит дає доступ до глобального інтернету через мережі Tier-1 провайдерів. Для зв’язку двох власних локацій зазвичай обирають L2, для загального інтернет-трафіку — IP-транзит.
Чи потрібно купувати нове обладнання для розміщення в ЦОД?
Ні, у більшості випадків релокація виконується на базі наявної техніки клієнта — сервери просто переносяться до нової локації.
