Пропозиція знизити ПДВ на продукти харчування до 5% виглядає простою на перший погляд, але за нею стоїть цілий комплекс питань про те, як держава балансує між соціальним захистом населення і потребами воєнного бюджету. Ігор Терехов, представляючи ініціативи Асоціації прифронтових міст та громад, фактично запропонував переглянути логіку непрямого оподаткування в умовах, коли доходи людей падають, а видатки на оборону зростають одночасно.
Як влаштована пільгова ставка ПДВ і чому вона обговорюється саме зараз
Механізм ПДВ на продукти харчування працює просто: цей податок закладений у кінцеву ціну товару і сплачується фактично покупцем на касі, хоча формально перераховується до бюджету продавцем. Зниження ставки з базового рівня до пільгового теоретично одразу зменшує ціну для споживача — якщо продавець не підвищить власну торгову надбавку, компенсуючи собі різницю. Саме тому Терехов окремо наголосив на потребі жорсткого контролю за торговою надбавкою: без цього ефект від зниження ПДВ на продукти харчування може дістатися не родинам з низькими доходами, а торговим мережам чи посередникам.
Пропозиція стосується не лише продуктів першої необхідності — м’яса, риби, молочних продуктів, овочів, фруктів, борошна, круп, олії, макаронних та хлібобулочних виробів, а й ліків. Тут логіка інша: чинна пільгова ставка на лікарські засоби та медичні вироби вже становить 7%, і йдеться про її подальше зниження до 5% з одночасним розширенням переліку товарів, на які вона поширюється. Це означає, що частина медичних виробів, які сьогодні оподатковуються за повною ставкою, могла б перейти в пільгову категорію.
Чому це складне рішення для бюджету у воєнний час
Головна проблема будь-якого зниження ПДВ на продукти харчування — це прямий вплив на надходження державного бюджету, левова частка якого сьогодні спрямовується на оборону та Збройні Сили. Терехов визнає це відкрито і пропонує компенсувати можливі втрати не за рахунок інших податків, а через аудит неефективних бюджетних програм та боротьбу з корупцією і розкраданням коштів. Це принципово інший підхід: не шукати нові джерела доходів, а перерозподілити наявні кошти ефективніше.
Наскільки реалістичний такий сценарій — окреме питання. Аудит програм і боротьба з корупцією — процеси повільні й політично складні, тоді як зниження ставки ПДВ на продукти харчування дало б ефект майже миттєво. Розрив між швидкістю очікуваного результату і повільністю компенсаторних заходів — головний ризик усієї ініціативи.
Читайте нас у Telegram
Підписатися
Що ще входить до пакета соціальних пропозицій
Зниження ПДВ на продукти харчування і ліки — лише частина ширшого пакета, який Асоціація прифронтових міст та громад пропонує врахувати під час підготовки державного бюджету на 2027 рік:
- підвищення мінімальної заробітної плати щонайменше до 10 тисяч гривень
- підвищення мінімальної пенсії до 6 тисяч гривень
- збільшення допомоги внутрішньо переміщеним особам до 4,5 тисячі гривень на людину з гарантованою виплатою протягом перших шести місяців незалежно від доходу родини
- тимчасова ставка ПДВ 7% на обладнання для автономного та резервного електроживлення домогосподарств
- норма, за якою половина заробітної плати людини, яка нещодавно працевлаштувалася після тривалого періоду без роботи, не враховується під час визначення права родини на соціальну підтримку протягом першого року
Остання пропозиція заслуговує окремої уваги: вона намагається розв’язати класичну проблему соціальної політики, коли людина боїться влаштуватися на роботу, бо втратить соціальні виплати одразу і повністю. Поступове скорочення допомоги замість різкого припинення — спроба зробити перехід від соціальної підтримки до самостійного заробітку менш ризикованим для сімей із низькими доходами.
Наслідки для галузі та споживчого ринку
Для роздрібної торгівлі продуктами харчування зниження ПДВ означатиме перегляд цінової політики та потребу в прозорішому ціноутворенні, якщо контроль за торговою надбавкою справді запровадять у жорсткому форматі, як пропонує Терехов. Для фармацевтичного сектору розширення переліку товарів під пільговою ставкою може означати перегляд асортиментної політики та цінових ланцюжків постачання ліків і медичних виробів.
Водночас без чіткого механізму контролю існує реальний ризик, що зниження ПДВ на продукти харчування розчиниться в торгових надбавках, а бюджет при цьому недоотримає частину надходжень без відповідного соціального ефекту. Це і є ключова розвилка, від якої залежить, чи стане ініціатива реальним інструментом боротьби з бідністю, чи залишиться декларацією на рівні круглого столу.
