Заява президента про «космічний дефіцит коштів» у державному бюджеті пролунала не як констатація катастрофи, а як сигнал того, що переговорний процес із зовнішніми партнерами переходить у практичну фазу. Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами на зустрічі «Карпатської вісімки» повідомив, що вже провів розмову з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, найближчим часом відбудеться особиста зустріч, а деякі домовленості щодо закриття дефіциту вже існують.
Як влаштоване фінансування дефіциту в умовах війни
Державний бюджет країни, яка веде повномасштабну оборонну війну, фізично не може балансуватися виключно за рахунок внутрішніх податкових надходжень. Витрати на оборону, соціальні зобов’язання та підтримку критичної інфраструктури зростають швидше, ніж податкова база, яка сама постраждала від бойових дій. Тому дефіцит бюджету України закривається переважно за рахунок зовнішнього фінансування — грантів, пільгових кредитів та програм партнерів. Це стандартна практика для економік, що перебувають у стані активного конфлікту: держава фінансує оборонні видатки з власних ресурсів, а невійськову частину бюджету — соціальні виплати, пенсії, зарплати бюджетникам — покриває за рахунок зовнішньої підтримки.
Саме тому перемовини з Єврокомісією мають таке значення. Це не разова допомога, а формування механізму, який дозволяє прогнозовано закривати касові розриви протягом визначеного періоду. Коли Зеленський каже, що «деякі речі вже відомі» і «є домовленості», йдеться саме про попередню архітектуру такого механізму, деталі якого стануть публічними після зустрічі з керівництвом Єврокомісії.
Чому дефіцит бюджету України набув такого масштабу
Пряма причина — необхідність нарощувати власне виробництво озброєнь, зокрема засобів протиповітряної оборони. Президент повідомив, що Україна готується виробляти швидкі перехоплювачі дронів після успішних бойових випробувань, під час яких такі системи збили російський реактивний «Шахед». Розгортання власного виробництва подібних систем вимагає капітальних вкладень уже зараз, тоді як віддача — у вигляді скорочення втрат від повітряних атак і зниження видатків на закупівлю готових систем за кордоном — проявляється з певним лагом. Це типова дилема воєнної економіки: інвестиції у власну оборонно-промислову базу тимчасово збільшують навантаження на бюджет, але в середньостроковій перспективі знижують залежність від імпорту та зовнішнього фінансування конкретно цієї статті витрат.
Читайте нас у Telegram
Підписатися
Дипломатичний контур як інструмент бюджетної стабільності
Показово, що бюджетна тема прозвучала на тлі ширшого дипломатичного порядку денного. Паралельно Київ готується до переговорів із представниками США, які, за словами Зеленського, мають посилити позиції України у протистоянні з Росією. Формат «Карпатської вісімки», який об’єднує регіони й громади сусідніх країн і вперше проходить на території України, також працює на зміцнення регіональних зв’язків, що опосередковано впливає на економічну підтримку.
Для сектору державних фінансів це означає, що бюджетна політика України все більше залежить не від внутрішніх фіскальних інструментів, а від синхронізації з донорами. Кожна нова хвиля перемовин — із Єврокомісією чи зі США — фактично стає бюджетним інструментом, порівнянним за впливом із податковою чи борговою політикою. Наслідок для економіки в цілому — збереження макрофінансової стабільності залежить від здатності дипломатії конвертувати політичну підтримку партнерів у конкретні фінансові транші вчасно, до того як касові розриви почнуть впливати на виплати всередині країни.
