Юридичний комітет Парламентської асамблеї Ради Європи запропонував схему, яка відрізняється від усього, що досі обговорювалося довкола заморожених російських активів. Замість use of proceeds — ідеї спрямовувати лише прибутки від знерухомлених коштів — тут ідеться про використання самого капіталу як компенсації, прив’язаної до конкретних судових рішень Європейського суду з прав людини. Це принципово інша правова конструкція, і саме в ній головна цінність пропозиції.
Чому потрібне рішення суду, а не просто політична ухвала
Заморожені активи Росії — це не конфісковані активи. Вони юридично залишаються власністю російського центрального банку, просто їхній рух заблокований санкціями. Будь-яка спроба держав чи об’єднань просто передати цей капітал третій стороні наражається на ризик судових позовів з боку РФ проти утримувачів активів і країн, що ухвалили рішення. Тому ПАРЄ пропонує інший маршрут: спертися на вже наявні рішення ЄСПЛ, які визнали Росію відповідальною за порушення прав людини під час війни проти України у двох міждержавних справах. Якщо суд згодом визначить розмір «справедливої компенсації», спрямування заморожених активів на її виплату можна кваліфікувати як законний контрзахід — тобто дію, що прямо передбачена нормами міжнародного права у відповідь на протиправну поведінку держави-порушниці.
Це знімає значну частину юридичної невизначеності, яка досі стримувала уряди Європи від рішучіших кроків. Судове рішення дає формальну підставу, яку складніше оскаржити в міжнародних інстанціях, ніж політичне рішення саміту чи регламент об’єднання держав.
Масштаб і механізм виплат
Конкретної суми компенсації ЄСПЛ поки не визначив, але з огляду на масштаб завданих Україні збитків у ПАРЄ говорять про діапазон від мільярдів до десятків і навіть сотень мільярдів євро. Щоб такі виплати взагалі стали технічно можливими, комітет пропонує створити окремий фінансовий механізм під егідою Ради Європи, який дозволить спрямовувати знерухомлені кошти російського центрального банку саме на компенсації за рішеннями суду. По суті, йдеться про інституційну надбудову — прозорий канал розподілу коштів, підзвітний міжнародній структурі, а не окремим урядам.
Читайте нас у Telegram
Підписатися
Ключові елементи пропозиції:
- компенсації прив’язуються до конкретних рішень ЄСПЛ, а не до політичного рішення про конфіскацію;
- спеціальний фінансовий механізм створюється під егідою Ради Європи;
- вихід Росії з Ради Європи не звільняє її від відповідальності за порушення, скоєні до виходу;
- інші позивачі у справах проти Росії отримують право на власні юридичні процедури, якщо Москва відмовляється платити;
- формується відкритий перелік осіб, причетних до масштабних порушень прав людини, які досі не понесли відповідальності.
Чому вихід Росії з Ради Європи нічого не змінює
Окремий і важливий юридичний нюанс — статус Росії після виключення з Ради Європи. Формально РФ перестала бути стороною Європейської конвенції з прав людини через пів року після виключення, і в Москві цим часто апелюють, заперечуючи юрисдикцію ЄСПЛ. Комітет ПАРЄ прямо заперечує таку логіку: зобов’язання за порушення, скоєні до виходу з організації, залишаються чинними, не зменшуються з часом і не можуть бути скасовані внутрішнім законодавством Росії. Це принцип континуїтету відповідальності держави в міжнародному праві — вихід з юрисдикції суду не анулює вже накопичені борги за минулі дії.
Що це означає для подальшого процесу
Пропозицію юридичного комітету мають розглянути на засіданні асамблеї наприкінці вересня. Це поки не остаточне рішення, а рекомендація, яка задає юридичну рамку для подальших дій держав-членів Ради Європи. Проте сам факт, що механізм спирається на вже ухвалені рішення ЄСПЛ щодо конкретних порушень, включно зі збиттям пасажирського рейсу, робить конструкцію значно стійкішою до оскарження, ніж будь-які попередні пропозиції щодо заморожених активів Росії. Якщо асамблея підтримає рекомендацію, наступним кроком стане пошук політичної згоди серед урядів, які фактично утримують ці активи в себе на рахунках.
