Серпневі 0,1% місячної інфляції — це майже статистична тиша після літа, коли ринок продуктів традиційно розвантажується від нового врожаю. Але річний показник 8,1% нагадує, що загальний ціновий тиск в економіці не зник — він просто перерозподілився між категоріями. Одні товари подешевшали різко, інші — здорожчали ще різкіше, і саме ця різниця пояснює, чому базова інфляція, яка не враховує сезонні коливання цін на їжу, зросла за місяць на 0,5%, а не застигла на нулі.
Сезонний фактор овочів і фруктів маскує реальну картину
Падіння цін на овочі на 18,3% і на фрукти на 12% — типова серпнева історія для економіки з аграрним сектором такого масштабу, як українська. Новий врожай різко збільшує пропозицію, і ціни на плодоовочеву продукцію просідають щороку приблизно в цей період. Це не ознака охолодження попиту чи стабілізації економіки — це календарний ефект, який зникне вже за кілька місяців, коли сезонні запаси скоротяться. Держстат фіксує загальне зниження цін на продукти харчування на 1,3%, але це знижена середня, за якою ховається зростання на яйця (4%), цукор (2,2%) та рибну продукцію (1,6%). М’ясо, хліб, макаронні вироби, сири й кисломолочна продукція теж подорожчали, хай і помірно. Це означає, що базовий продовольчий кошик, менш залежний від сезонності, продовжує дорожчати — просто цей рух перекривається сезонним провалом у плодоовочевому сегменті.
Базова інфляція показує, де реальний тиск
Базовий показник виключає найволатильніші компоненти — продукти харчування та енергоносії — і саме тому вважається кращим індикатором фундаментального інфляційного тиску в економіці. Він зріс на 0,5% за місяць і зберігає ті самі 8,1% у річному вимірі, що й загальна інфляція. Це свідчить, що ціновий тиск не обмежується разовими шоками, а формується стійкими факторами — витратами бізнесу на логістику, енергію, робочу силу, які поступово переносяться у роздрібні ціни практично на всі товарні групи.
Паливо і транспорт — найвиразніший сигнал місяця
Транспортна категорія подорожчала на 4,4% за місяць, а паливо і мастила — на 8,1%, що є найбільшим стрибком серед усіх компонентів кошика. Проїзд у пасажирському автотранспорті зріс на 6,6%, транспортні послуги загалом — на 5,8%. Такий синхронний рух цін на паливо й перевезення прямо пов’язаний із логістичною напругою: удари по інфраструктурі ускладнюють маршрути постачання, збільшують плечі доставки і транспортні витрати, які перевізники й АЗС переносять на кінцевого споживача. НБУ вже прямо вказує на цей канал, оцінюючи, що через перебудову логістичних маршрутів річна інфляція наприкінці 2026 року може додатково зрости на 0,4–0,6 відсоткового пункту. Це не абстрактний ризик — серпневі дані по паливу вже показують, як цей механізм працює на практиці.
Читайте нас у Telegram
Підписатися
Комунальні тарифи рухаються нерівномірно
Зростання категорії житла, води, електроенергії й газу на 1,3% пояснюється майже виключно тарифами на водопостачання (+16,8%) і каналізацію (+16,7%) — це класична індексація регульованих тарифів, яка відбувається дискретно, а не поступово, тому дає різкий стрибок у місяці впровадження. Натомість тарифи на електроенергію, природний газ, гарячу воду й опалення залишилися незмінними — вони перебувають у режимі регуляторної стабільності, характерної для соціально чутливих і субсидованих напрямків. Це створює нерівномірний тарифний ландшафт: одні комунальні послуги дорожчають стрибками, інші заморожені державною політикою значно довше.
Що це означає для решти року
Дефляція одягу та взуття (-2,5%) типова для кінця літа, коли роздрібна торгівля розпродає сезонні колекції перед оновленням асортименту, і теж має тимчасовий характер. Загальна картина серпня — це накладення двох протилежних тенденцій: сезонного охолодження продовольчих цін і структурного тиску з боку логістики, палива й тарифів. З урахуванням прогнозу НБУ щодо додаткового інфляційного імпульсу від логістичних перебудов до кінця року, поточна пауза в 0,1% навряд чи стане початком стійкого сповільнення — швидше це проміжна точка перед новим витком тиску з боку транспортних і енергетичних витрат.
