Національний банк на 10 вересня встановив курс долара на рівні 44,64 грн — на 18 копійок вище за попередній день. Євро подорожчав різкіше: 51,99 грн проти 51,63 грн напередодні, тобто одразу на 36 копійок. Різниця в темпах руху двох валют — не випадковість, а наслідок того, як саме влаштований механізм формування офіційного курсу гривні.
Як НБУ рахує курс, а не призначає його
Офіційний курс долара і євро — це не адміністративне рішення регулятора, а результат обробки реальних операцій на міжбанківському валютному ринку. НБУ фіксує курс за підсумками торгів попереднього дня та встановлює його як довідковий орієнтир для банків, бізнесу і держрозрахунків на наступну добу. Тобто цифра 10 вересня — це фактично відображення того, що відбувалося на ринку 9 вересня.
Курс долара до гривні визначається напряму — через попит і пропозицію валюти на міжбанку. А от курс євро до гривні рахується опосередковано: спершу враховується співвідношення євро до долара на глобальному валютному ринку, а вже потім цей крос-курс накладається на гривневий курс долара. Саме тому євро може подорожчати сильніше за долар навіть тоді, коли в самій Україні попит на валюту суттєво не змінився — досить, щоб євро зміцнилося відносно долара на міжнародних майданчиках.
Чому обидві валюти йдуть вгору одночасно
Одночасне подорожчання долара і євро в гривні зазвичай означає, що тиск іде саме з боку гривні, а не з боку самих іноземних валют одна щодо одної. Це може бути сезонний фактор — восени традиційно зростає попит на валюту з боку імпортерів, які готуються до закупівель під осінньо-зимовий період, а також з боку населення, яке купує валюту для заощаджень. Коли попит на валюту на міжбанку перевищує пропозицію, курс гривні до обох ключових валют синхронно послаблюється.
Різниця у 18 і 36 копійок при цьому логічна: долар у цій ситуації дорожчає через прямий тиск попиту в Україні, а євро додатково дорожчає ще й тому, що саме євро в цей момент зміцнюється відносно долара на світовому ринку. Виходить подвійний ефект — і гривня слабшає, і крос-курс євро/долар грає на користь європейської валюти.
Читайте нас у Telegram
Підписатися
Що це означає для банківського сектору
Для банків рух офіційного курсу — це орієнтир для переоцінки валютних активів і пасивів, розрахунку нормативів та встановлення власних комерційних курсів у відділеннях і обмінниках. Банківський курс завжди відхиляється від офіційного НБУ на певну маржу, яка компенсує банку валютні ризики та формує його дохід від конверсійних операцій.
Окремо Нацбанк нагадав про право громадян відкривати рахунки в будь-якій валюті — це стосується не лише долара чи євро, а й менш поширених валют. Практика показує, що з поширеними валютами проблем не виникає, а от для менш ходових банки не завжди тримають готову інфраструктуру: кореспондентські рахунки, тарифи, технічні можливості обслуговування. Тому НБУ прямо рекомендує уточнювати таку можливість безпосередньо в банку, а не розраховувати на автоматичну доступність.
Для клієнтів це означає, що мультивалютність рахунків — це право, закріплене регулятором, але реалізація залежить від конкретної фінансової установи. Банки самостійно вирішують, які валюти економічно доцільно обслуговувати з огляду на обсяги операцій, витрати на кореспондентські відносини та попит клієнтів.
Динаміка, за якою варто стежити
- Темп зростання долара і євро в один день — індикатор загального тиску на гривню, а не окремих валютних пар
- Різна швидкість зміни курсів долара і євро пояснюється крос-курсом на міжнародному ринку
- Комерційні курси в банках і обмінниках завжди відхиляються від офіційного НБУ на ринкову маржу
- Можливість відкрити рахунок у рідкісній валюті залежить від конкретного банку, а не лише від права клієнта





