Валютний ринок України входить у жовтень у стані, який фахівці називають тонкою рівновагою. З одного боку діють фактори, що тиснуть на гривню — бойові дії, пошкодження виробничих потужностей, зростання логістичних витрат і великі бюджетні видатки. З іншого — Національний банк має достатньо інструментів, щоб не дати цим факторам перетворитися на різке знецінення. Директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності «Глобус Банку» Тарас Лєсовий прогнозує, що на початку жовтня курс долара утримуватиметься в межах 44,7–45,1 грн, а євро — 50,5–52 грн.
Ключове слово тут — «керованість». Валютний ринок України давно не є ринком у класичному розумінні, де курс формується виключно попитом і пропозицією приватних учасників. Природної пропозиції валюти, яку генерує експорт і перекази, у воєнних умовах недостатньо для покриття потреб імпортерів, бізнесу та населення. Цей дефіцит закриває Національний банк, регулярно продаючи валюту на міжбанку. Механізм простий: щойно дисбаланс між попитом і пропозицією починає накопичуватися, регулятор виходить з інтервенцією і вирівнює ситуацію, не дозволяючи тиску перерости у стрибок курсу.
Що тисне на курс зсередини економіки
Воєнні ризики для валютного ринку мають не абстрактний, а цілком матеріальний вимір. Ракетні та дронові удари виводять з ладу складську та виробничу інфраструктуру, скорочуючи експортний потенціал і, відповідно, валютну виручку. За оцінками, про які говорить Лєсовий, із приблизно 5 млн м² сучасних складських площ втрачено вже близько 2,1 млн м². Після атак зупинялися й великі металургійні підприємства — а це один із традиційних джерел валютних надходжень для країни.
Другий канал тиску — вартість пального. Від кінця серпня до середини вересня бензин А-95 подорожчав приблизно на 6,10 грн за літр, тобто на 7,6%, дизель — на 5,53 грн, або близько 6%. Дорожче пальне означає дорожчу логістику для всього бізнесу, а частина цих витрат рано чи пізно потрапляє у кінцеві ціни товарів, підживлюючи інфляцію й опосередковано — девальваційні очікування.
Чому немає ажіотажного попиту на долар
Попри перелічені ризики, на валютному ринку України зараз відсутній ефект панічної скупки валюти. Причина — у поведінці учасників ринку, яка формується очікуваннями. Коли бізнес і населення знають, що Національний банк готовий втрутитися і вирівняти дисбаланс, стимул до завчасної конвертації гривневих заощаджень у долари чи євро слабшає. Це класичний приклад того, як довіра до регулятора працює не гірше за прямі інтервенції.
Читайте нас у Telegram
Підписатися
Підсилює цей ефект монетарна політика. Підвищення облікової ставки до 16% зробило гривневі інструменти привабливішими за валютні заощадження. Строкові депозити пропонують дохідність 17–17,5%, гривневі ОВДП — близько 16,5%. Для власників заощаджень це реальна альтернатива купівлі валюти: гроші залишаються в гривні, приносячи прибуток, що перевищує темпи знецінення.
Готівковий сегмент ринку рухається синхронно з міжбанком. Банки та обмінні пункти не відчувають дефіциту готівкової валюти, масового переходу населення з гривні в долар чи євро не спостерігається. Тому готівковий ринок радше копіює тенденції міжбанку, ніж формує власні.
Прогнозні орієнтири на тиждень
- Міжбанк: долар 44,7–45,1 грн, євро 50–52 грн
- Готівковий ринок: долар 44,6–45,1 грн, євро 50–52 грн
- Денні коливання на міжбанку — до 0,05–0,15 грн, у банках — до 0,1–0,2 грн, в обмінниках — до 0,3 грн
- Спред купівлі-продажу на міжбанку — до 0,15 грн за долар і до 0,2 грн за євро
- Тижневі відхилення курсу — у межах 1–1,5% від стартового рівня
Різниця між міжбанківським і готівковим курсами очікується на рівні 0,1–0,15 грн, що вказує на відсутність серйозних перекосів між сегментами ринку.
Що це означає для сектору
Поточна конфігурація валютного ринку України тримається на трьох опорах: інтервенціях Нацбанку, високій дохідності гривневих інструментів і відсутності панічних настроїв серед населення й бізнесу. Жоден із факторів ризику — ні пошкодження інфраструктури, ні подорожчання пального, ні бюджетне навантаження — поки не досяг масштабу, здатного зламати цю конструкцію. Але запас міцності не безмежний: подальше зростання логістичних витрат чи нові удари по виробничих потужностях здатні змістити баланс, і тоді регулятору доведеться витрачати більше ресурсів на утримання курсу в заявлених межах.
