Міжнародна мережа журналістів-розслідувачів OCCRP викрила фінансові схеми, через які російський капітал впливав на Балкани та Європу. У центрі — сербський бізнесмен Драган Шолак, засновник United Group, і його партнер Вольфрам Куоні, швейцарський юрист, відомий як «банкір Кремля».
Документи свідчать: United Group роками користувалася офшорами у Мальті, Ліхтенштейні та на Британських Віргінських островах. Управляв цими потоками саме Куоні, який одночасно входив до ради директорів United Media і був віцепрезидентом Gazprombank Switzerland.
Окремий пласт стосується офшорної інфраструктури. Розслідування описують щонайменше 13 ліхтенштейнських «Anstalt», пов’язаних із Куоні, а також трастові схеми, покликані «захистити кінцевого бенефіціара», — тобто приховати справжніх власників активів, включно з керівником «Газпрому» Олексієм Міллером та його оточенням. Ці інструменти використовувалися для переміщення та маскування коштів російських клієнтів у Європі.
«Людина, що сиділа на вершині ради United Media, фактично була банкіром кремлівських грошей», — зазначалося в одному з документів розслідування OCCRP.
Медіа United, які публічно позиціонувалися як «проєвропейські», неодноразово цитували “мозок путіна” Олександра Дугіна — ідеолога “русского мира”. Так, Nova.rs публікувала матеріал із заголовком на кшталт «Драматичні погрози ідеолога путінського “русского мира”: Захід близький до краху», де цитувалися тези Дугіна щодо «ліквідації» окремих лідерів та дестабілізації Заходу.
Вольфрам Куоні також входив до ради директорів швейцарської Ferrexpo AG, що володіє Полтавським ГЗК. У цей час компанію контролював Костянтин Жеваго, якому ДБР інкримінує розтрату понад 2,5 млрд грн. Таким чином, «банкір Кремля» одночасно впливав на управління українською стратегічною компанією та балканськими медіа, звинуваченими у поширенні російських наративів.
Після початку повномасштабного вторгнення Куоні залишив обидві структури, проте із запізненням — і лише під тиском санкцій. Нині він перебуває під розслідуванням Управління з контролю за іноземними активами США (OFAC) у межах «закону Магнітського».
Для України ця справа є показовою: вона демонструє, як російський вплив виходить далеко за межі політики та військових дій, проникаючи у медіа й стратегічні економічні сектори, що напряму впливають на безпеку та стійкість держави.
