Наслідки удару по житловому будинку у Києві 23 червня. Фото: ДСНС України
В Україні створено реєстр пошкодженого та знищеного майна — єдине джерело для верифікації руйнувань. Він став основою і для Міжнародного реєстру збитків — зокрема по житловій нерухомості.
Міжнародний реєстр збитків вже активно працює і приймає заяви від українців, які зазнали збитків через російську агресію. Вже відкриті категорії для подачі заяв, в першу чергу — це зруйноване або пошкоджене житло. Очікується відкриття й інших категорій: втрата місця проживання і втрата доступу або контролю над нерухомим майном.
Як розповіла аналітик Української Гельсінської спілки з прав людини Олена Семьоркіна, на цей час перелік українців, які мають право на компенсацію за втрачене житло, розширений, однак сам механізм компенсації фактично не застосовується з 2022 року. У держбюджеті на це немає грошей — такі витрати не були передбачені.
Де шукали і продовжують шукати гроші для компенсації збитків?
Після початку війни, особливо з 2022 року, Україна виявилась не готовою до такого масштабу руйнувань, які почала завдавати Росія — держбюджет не передбачав необхідних коштів.
Першими джерелами стали арештовані активи російського Сбербанку в Україні. Однак з цього фонду почали екстрено забирати кошти через постійні обстріли та руйнування інфраструктури.
«Після перших обстрілів у 2022 році ми знайшли перші гроші. Це були арештовані активи російського Сбербанку, який працював тут, на території України. Ці гроші були конфісковані, забрані в Фонд ліквідації наслідків збройної агресії. І після того як був створений фонд і забрані гроші, проголосували закон і почали працювати над механізмом компенсації. Звісно, цих грошей було мало. Туди навіть Національний банк додавав 50% від своєї прибутковості, яку він отримував як дивіденди. Але ви пам’ятаєте, що були обстріли наших енергетичних об’єктів, постійні обстріли Росії і знищення нашої інфраструктури. Тому з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії почали забирати гроші для того, щоб терміново і негайно ліквідувати те, що, на жаль, накоїв наш ворог. Після цього ми зрозуміли, що нам потрібно працювати з міжнародними партнерами. І першим партнером став Світовий банк», — розповіла Олена Шуляк, народна депутатка, голова парламентського Комітету ВРУ з організації державної влади.
Так з’явились перші постанови про компенсації — за зруйноване та пошкоджене житло. Спочатку суми компенсацій були незначними — близько 200 тисяч гривень, потім, з залученням фінансування, вони виросли до 300 тисяч і 500 тисяч гривень.
З’явилась програма «Є Відновлення». Це основний механізм компенсації за пошкоджене або зруйноване житло. Вона передбачає два основні варіанти:
- Грошова компенсація — нараховується на спеціальну картку «Є Відновлення» та використовується для ремонту пошкодженого житла.
- Житловий сертифікат — електронний документ, який дозволяє придбати нове житло або побудувати новий будинок на власній земельній дільниці.
Для повністю зруйнованого житла в рамках цієї програми існують дві окремі опції:
- Житловий сертифікат — для придбання нового житла або будівництва нового будинку на власній земельній дільниці.
- Грошова виплата — для самостійного будівництва на власній земельній дільниці.
За пошкоджені багатоквартирні будинки відповідальність несе місцева влада. Власники квартир повинні звертатися в органи місцевого самоврядування або військово-цивільні адміністрації для отримання компенсації.
У державному бюджеті 2025 року на «Є Відновлення» передбачено 4 млрд грн:
- 1 млрд — на пошкоджене житло,
- 3 млрд — на житлові сертифікати і відновлення на власних ділянках.
Шуляк розповіла, що минулого року програма «Є Відновлення» була під загрозою ліквідації.
«Уряд вніс бюджет до Верховної Ради, і втрати бюджету на відновлення були значними. У нашому бюджеті на програму було закладено нуль коштів. Просто нуль. Ми запросили в наш комітет представників всіх міністерств, був Мінфін, і я особисто ставила питання: те, що ви робите — це помилка чи можливо така позиція? Вдалось залучити 4 мільярди гривень до програми. Ще 15 мільярдів гривень, які були заощаджені в Міністерстві соціальної політики, були додані в програму «Є відновлення», — зазначила народна депутатка.
Як розповіла Тетяна Митропан, заступниця директора департаменту — начальника відділу економіки та організації будівництва Міністерства інфраструктури України, більшість закладених коштів на відновлення в 2025 році вже витрачені.
«Зараз керівництво шукає можливості, вони вже знайдені. В майбутньому будуть підписані угоди та залучені кошти від Світового банку на пошкоджене житло і від Банку розвитку Ради Європи за знищене житло», — розповіла Митропан.
Нещодавно в українське законодавство були внесені зміни, відповідно до яких, при перевищенні ліміту можна залучати додаткові джерела — міжнародні організації, місцеві бюджети, донори.
Світовий банк з початку співпраці виділив понад 200 мільйонів доларів. А Банк розвитку Ради Європи минулого року уклав першу угоду на 100 мільйонів євро, в цьому році також на 100 мільйонів євро.
Які заяви можна подати на компенсацію?
Підтвердженням руйнування може слугувати свідчення про масові обстріли. Зараз гостро стоїть питання цифровізації даних про зруйноване житло та спрощення процедури доказування руйнувань.
Обов’язковою умовою для отримання компенсації є офіційна фіксація пошкоджень. Це роблять місцеві комісії шляхом складання акту огляду, де вказується ступінь пошкодження або повне знищення.
Як розповів Ігор Караман, юридичний радник Міжнародного реєстру збитків для України, на сьогодні відкрито вже 10 категорій заяв.
Серед нових категорій особливо важливими є наступні, пов’язані з житлом:
Пошкодження або знищення житлової нерухомості — перша і базова категорія, відкрита раніше.
Пошкодження або знищення нежитлової нерухомості, що належить фізичним особам — відкрита нещодавно. Це можуть бути:
- гаражі,
- паркувальні місця,
- магазини, ресторани, склади та інші об’єкти, що належать ФОП або приватним особам.
Втрата доступу або контролю над майном, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях. Навіть якщо майно не зруйноване, але власник не може ним користуватися — заяву можна подати по цій категорії. Вона охоплює і житлову, і нежитлову нерухомість.
Втрата доступу до житла або місця проживання — категорія, що охоплює не власників, а, наприклад:
- орендарів,
- членів родини, що проживали в будинку без оформлення власності,
- осіб, які не встигли приватизувати житло.
В оцінці доказів застосовується принцип prima facie review — «на перший погляд». Це означає, що докази не повинні бути бездоганними, як у суді, але мають бути правдоподібними і вірогідними.
Що приймається як доказ:
- письмові свідчення (в тому числі від очевидців);
- скани або фото;
- детальний текстовий опис інциденту.
Таким чином, навіть відсутність фото/відео не перешкоджає подачі заяви. Головне — наявність підтвердженої інформації, зазначає юрист.
Міжнародний реєстр активно співпрацює з державними органами, щоб спростити процес. При подачі заяви через портал «Дія», система автоматично підтягує:
- дані з Державного реєстру прав на нерухоме майно;
- дані з реєстру пошкодженого/знищеного майна (якщо вони є).
Мешканка Київської області після чергового російського обстрілу. Ілюстративне фото: ДСНС України
Майже 10 мільйонів українців ризикують залишитись без компенсації — чому?
Як розповіла засновниця та авторка проєкту «Верни своє» Ольга Онищук, найбільша проблема — це верифікація права власності в Державному реєстрі прав на нерухоме майно України, тобто перший крок до отримання компенсації.
«Разом з Офісом Ради Європи ми провели дослідження. За даними Держстату на 2021 рік, в Україні — близько 18 млн об’єктів житла. При цьому в Реєстрі — тільки близько 7 млн записів. Тобто близько 9,6 млн об’єктів (і їхніх власників) не мають верифікованих прав», — розповіла Онищук.
Якщо, наприклад, людина користується старими правовстановлюючими документами з чорними штампами — їхній об’єкт не внесений у держреєстр. При знищенні житла вони зможуть підтвердити своє право тільки через суд.
Але завдяки змінам від 2023 року, дані можна внести в реєстр навіть без відновлення документів, якщо:
- у людини є довідка з бюро технічної інвентаризації (БТІ);
- дані є в старому реєстрі прав;
- або дані є в Держземкадастрі (для земельних ділянок).
З кінця минулого року на другому читанні очікує проєкт закону №1440, який розроблений за участі експертів «Поверни своє» та Ради Європи. Він дозволить реєструвати право власності навіть без доступу до БТІ — з механізмами захисту від шахрайства.
Помилки з частковою власністю
Поширена проблема — житло оформлено тільки на одного з подружжя. Другий формально не має частки, але по суті є співвласником.
Суть проблеми полягає в тому, що власник отримує компенсацію або житловий сертифікат. А, наприклад, колишня дружина не може реалізувати свою частку — вона не є власником сертифіката. Навіть суд не зможе зобов’язати реалізувати таку частку.
Тому перед подачею заяви спеціалісти радять оформити свідоцтво про право на частку в спільній власності, внести дані в реєстр і подати два окремих заяви на компенсацію — по частках.
Також існує проблема зі співвласниками, які не можуть припинити право власності на зруйноване житло. Це ускладнює подачу заяв. Більшість звернень, які зараз не можуть вирішити юристи, стосуються саме складних ситуацій з частковою власністю.
Юристи відзначають, що є безліч випадків, коли співвласники житла перебувають у Росії. Наприклад, один з власників виїхав і тепер отримати від нього згоду можна тільки через «Дію», встановлену на території РФ.
Це створює юридичну пастку: людина не може подати заяву або завершити реєстрацію, бо не може отримати згоду співвласника.
Обмеження за сумами компенсацій
Як розповів Максим Алексєєнко-Лемовський, до чиновників надходить безліч звернень від громадян, які стикаються з відмовами або затягуванням рішень з боку комісій. Часто людину переконують погодитись на меншу суму, занижуючи реальну вартість збитків.
«До нас надходили звернення про те, що комісія фактично на той момент ще не мала підстав для відновлення, вона просто затягувала прийняття рішення. По суті, це змушувало людину погоджуватися на ту компенсацію, яку їй пропонували, тобто зменшити загальний розмір акту до 300 тисяч гривень. Звісно, зараз це постановлення трохи доопрацьоване, і на сьогодні вже є гранична вартість і підстави для прийняття рішення», — розповів Алексєєнко-Лемовський.
Хоча постановлення було доопрацьовано, офіційно відмову тепер мотивують лімітами: «Ви не отримаєте більше».
«Офіційно для відмови вказують, що є гранична вартість, і більше ви не зможете отримати. Але якщо ми зафіксуємо цей факт, то у вас з’явиться можливість претендувати на те, щоб це житло вважалося зруйнованим і було компенсовано коштом наших партнерів, організацій та інших джерел. Тобто по суті ми залишаємо людину в невизначеності — що будинок, це фактично «повітряний реєстр», через який людина, здається, може на щось розраховувати. Ми виступаємо за те, щоб вперше переглянути можливість збільшення обсягу компенсацій, які зараз передбачені. А також надати якісь доступні державні механізми, щоб отримати відшкодування за це житло», — зазначив Алексєєнко-Лемовський.
Наслідки обстрілу Краматорська 22 червня. Фото: ДСНС України
Недоліки та переваги механізму компенсацій
У нового механізму компенсацій, який розробили після повномасштабного вторгнення РФ, є як недоліки, так і переваги.
Основні плюси:
- Україна виконує позитивні зобов’язання за статтею 1 Протоколу №1 до Європейської конвенції, тобто визнає одне з найголовніших прав людини — право власності.
- Швидко встановлено компенсаційний порядок за зруйноване житло.
- Використовується міжнародний досвід (в тому числі негативний).
- Часткова компенсація надається, особливо для переселенців.
- Активно розвиваються цифрові сервіси.
Основні проблеми:
- Іноземці та особи без громадянства, які перебували в Україні на законних підставах, не мають права на компенсацію.
- Ускладнений доступ до компенсацій за житло в окупованих та прифронтових зонах.
- Не всі мають доступ до електронних сервісів.
- Далеко не всі українці змогли зареєструвати зруйноване житло в Держреєстрі.
- Не визнаються документи, видані окупаційними адміністраціями.
- Труднощі з підтвердженням прав власності за відсутності співвласників.
- Комісії, які оцінюють рівень шкоди, стикаються з бюрократичними та організаційними бар’єрами, що заважає прийняттю рішень щодо компенсації.
- На механізм компенсацій вплинула практика національних судів, які спираються на Європейську конвенцію з захисту прав людини. До повномасштабного вторгнення РФ в Україну суди розглядали справи щодо компенсацій за зруйноване житло на підставі закону про боротьбу з тероризмом.
Частіше за все суди визнали, якщо руйнування сталося через вину РФ, Україна за це не несе відповідальності.
Що пропонують правозахисники?
- Забезпечити справедливий розподіл компенсацій, включаючи постраждалих до 2022 року.
- Надати рівні права іноземцям та особам без громадянства.
- Спрощувати доступ до сервісів, включаючи нотаріальні.
- Впровадити гнучкий підхід до доведення збитків.
- Застосувати презумпцію знищення житла в зонах масових обстрілів.
- Створити резерв житла в тилових регіонах і регулярно оновлювати карту доступних приміщень.
- Передбачити можливість надання готового житла замість зруйнованого.
- Розв’язати проблеми роботи комісій — від логістики до кваліфікації персоналу.
- Прискорити цифровізацію та вести політико-дипломатичну роботу щодо компенсацій.
***
Механізм компенсацій продовжують доопрацьовувати, нові ініціативи з’являються як у переселених громадах, так і в кабінетах профільних міністерств. Але головним викликом сьогодні залишається пошук грошей. Адже паралельно Україна витрачає на свою оборону понад 2 трильйони гривень на рік.
