Поранений лучанин, який лікується в Нідерландах, разом з побратимами йшов пішки з Гааги до кодону з Польщею
Лучанин Володимир Громік, який після важкого поранення лікується в Нідерландах, разом з трьома побратимами та нідерландськими військовими йшов пішки з Гааги до кордону з Польщею, щоб зібрати кошти для психологічної та медичної реабілітації військових.
Їх історію Район.Луцьк розповіла дружина Володимира Тамара, яка живе в Нідерландах та підтримує чоловіка поки він проходить лікування.
Разом з Володимиром Громіком з Гааги до Польщі йшли його побратими з ампутаціями Євген, Мілан та Сергій, які також проходять реабілітацію, та четверо нідерландських військових. Військові з важкими пораненнями подолали чималу відстань в межах маршу «МІСІЯ КИЇВ». Вони дійшли до кордону з Польщею і 17 червня повернулися на лікування в Нідерланди.
На кордоні з Україною естафету від нідерландського військового Робіна підхопили українські військові Юрій Цинтилевич, Олександр Мірошниченко та Ігор Романюк, які продовжили марш і вже побували у Ковелі, Луцьку, Рівному. 21 червня вони планують дістатися кінцевої точки маршруту у Києві.
Володимир Громік з прапором Україн
Учасники маршу
Масштабну ініціативу реалізує нідерландська громадська організація Netherlands for Ukraine Foundation у партнерстві з українською ГО «ДОЛАДУ» та за підтримки Міністерства оборони Нідерландів, має на меті зібрати кошти для медичної та психологічної реабілітації ветеранів.
На першому етапі маршруту, якій долали Володимир Громік та військові, які проходять реабілітацію, вже вдалося зібрати 100 тисяч євро. На другому – планують зібрати ще 30 тисяч євро.
За словами Тамари Громік, Володимир до війни працював на ПрАТ «СКФ Україна».
Чоловік отримав важке поранення у травні 2022 році неподалік від Бахмуту. Після поранення Володимир перебував у надважкому стані, довгий час не міг вставати та рухатися. Тож дружина разом з дітьми у червні 2022 року поїхала в Нідерланди, щоб допомагати та підтримати чоловіка.
«Майже два роки він взагалі не рухався, переніс 14 операцій», – додала Тамара.
Через пів року після того, як Володимир почав ходити за допомогою милиць, він вирішив взяти участь у марші.
«Одним з мотивів такого рішення було довести собі, що він може, у нього вийде пройти цей маршрут», – розповіла Тамара.
Крім того, під час реабілітації військовий намагається підтримувати побратимів та допомагати тим, хто боронить країну на фронті.
У марші поранені військові не йшли по 30 кілометрів у день, а дотримувалися порад лікарів долати ту відстань, яку можуть витримати і не перенавантажуватися.
«Так, їм було тяжко. Але, коли вони вирушили з Гааги і побачили скільки українців, які там живуть, та військових, які лікуються, йдуть за ними, то це підбадьорило і додало сил», – розповіла Тамара.
Наразі Володимир Громік чекає на чергову складну операцію на травмованій нозі. Після лікування чоловік планує повернутися в рідний Луцьк, де на нього чекає мама.
Долучитися до благодійної, міжнародної ініціативи «МІСІЯ КИЇВ» власним донатом на медичну та психологічну реабілітацію можна за цим посиланням.
