Прайс-кепи можуть обмежити зимовий імпорт електроенергії в Україну

Українська енергосистема готується пройти зиму з опорою на імпорт електроенергії — компанії вже вибудовують логістику поставок з розрахунком на високі обсяги. Але між планами й реальністю стоїть регуляторний бар’єр, який діє в українському сегменті ринку вже тривалий час: гранична ціна, або прайс-кеп, вище якої купувати електроенергію за кордоном стає економічно невигідно.

Як працює прайс-кеп і чому він може зупинити імпорт

Прайс-кеп — це встановлена регулятором верхня межа ціни, за якою учасники ринку можуть торгувати електроенергією. Ідея зрозуміла: захистити внутрішній ринок від різких цінових шоків і не дати постачальникам перекладати на споживача весь ризик волатильності. Але в імпортних операціях цей інструмент працює як обмежувач іншого роду. Якщо ціна на біржах сусідніх країн перевищує український граничний рівень, компанія фізично не може завезти електроенергію за ринковою ціною — операція просто перестає вписуватися в дозволені рамки.

Аналітикиня ExPro Consulting Дар’я Орлова звертає увагу саме на цю вразливість: нинішній рівень прайс-кепів поки дозволяє імпортувати електроенергію, але цей запас не безмежний. Все залежить від того, наскільки високо піднімуться ціни в Європі найближчими місяцями.

Чому все впирається в ціну газу

Ключовий передавальний механізм тут — газ. Європейський енергоринок значною мірою прив’язаний до вартості газу через генерацію на газових електростанціях, які часто визначають граничну (маржинальну) ціну на біржі в періоди пікового попиту. Коли газ дорожчає, зростає й собівартість електроенергії, вироблена на газових потужностях, а за нею підтягується і загальний ціновий рівень на ринку.

Орлова прямо вказує на цей зв’язок: висока ціна на газ тягне за собою зростання ціни електроенергії. Для України це означає, що навіть якщо внутрішній прайс-кеп сьогодні виглядає достатнім, взимку при різкому подорожчанні газу в Європі той самий рівень може виявитися занизьким і фактично заблокує імпортні потоки саме в момент, коли вони найбільш потрібні — під час пікових навантажень на енергосистему.

Ручне регулювання проти ринкової моделі

Дискусія навколо прайс-кепів виходить за межі суто зимового епізоду. Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко наголошує, що Україні варто відмовитися від ручного встановлення граничних цін і перейти до європейської моделі роботи енергоринку, де ціна формується вільніше, під впливом попиту та пропозиції, а не адміністративного рішення.

Колишній очільник “Укренерго” Володимир Кудрицький іде ще далі й називає нинішні цінові обмеження абсолютно штучними. Це показова оцінка від людини, яка безпосередньо відповідала за баланс енергосистеми: штучні межі ціни ускладнюють роботу саме тоді, коли ринку потрібна максимальна гнучкість — у кризові періоди дефіциту.

Що це означає для сектору

Ситуація демонструє класичний конфлікт цілей регулювання. Прайс-кепи покликані стримувати ціни для кінцевого споживача та захищати ринок від спекулятивних сплесків. Але той самий інструмент, застосований до імпортних операцій, може заблокувати доступ до зовнішньої генерації саме в момент пікового дефіциту власних потужностей.

• Компанії вже готуються до масштабного імпорту, розраховуючи на зимовий дефіцит генерації
• Поточний рівень граничних цін поки не заважає закупівлям, але запас міцності обмежений
• Ключовий ризик — різке зростання цін на газ в Європі, яке потягне за собою і вартість електроенергії
• Експерти галузі закликають переходити від ручного встановлення прайс-кепів до ринкової моделі ціноутворення

Для енергетичного сектору це означає необхідність балансувати між захистом споживачів від цінових шоків і збереженням реальної можливості імпортувати електроенергію тоді, коли власна генерація не покриває попит. Якщо гранична ціна залишиться незмінною попри зростання європейських котирувань, ризик полягає не в дорожчому імпорті, а в його фактичній відсутності саме в найхолодніші й найнапруженіші тижні опалювального сезону.