Тринадцять держав Євросоюзу на чолі з Австрією звернулися до Єврокомісії з незвичним проханням — на рік зупинити ухвалення будь-яких нових актів, що стосуються регулювання бізнесу. Серед підписантів листа — Німеччина, Польща, Італія, Чехія, Словаччина, Данія, Литва, Естонія, Латвія, Угорщина, Португалія та сама Австрія. Це не технічна деталь бюрократичного листування, а сигнал системної втоми від законодавчої машини, яка десятиліттями працювала в один бік — у бік нарощування нових вимог до бізнесу.
Як влаштована регуляторна пауза і чому вона потрібна саме зараз
Ідея, яку міністр Австрії з питань Євросоюзу Клаудія Бауер назвала «роком спрощення процедур», будується на простій логіці: неможливо продовжувати класти на стіл нові пропозиції, коли вже прийняті норми досі не імплементовані на національному рівні. Регуляторна пауза ЄС у цьому сенсі — не відмова від регулювання як такого, а спроба зупинити конвеєр, поки не розберуться із завалом уже ухвалених директив.
Другий елемент пропозиції важливіший за саму паузу — запровадження обов’язкової попередньої експертизи для кожного нового проєкту регулювання. Ця експертиза має відповідати на два запитання: як норма вплине на економічну конкурентоспроможність і чи є вона взагалі доцільною. Фактично йдеться про зміну самого підходу до законотворчості — від «спочатку ухвалимо, потім будемо спрощувати» до превентивної оцінки наслідків. Бауер прямо назвала це не дерегуляцією, а глибоким законодавчим очищенням.
Чому європейська бюрократія стала гальмом для бізнесу
Проблема не абстрактна — вона підтверджується цифрами конкурентних рейтингів. У останньому доступному рейтингу Doing Business Світового банку серед топ-10 країн з найкращим бізнес-кліматом опинилися лише дві держави ЄС — Данія на четвертому місці та Швеція на десятому. Німеччина, найбільша економіка союзу, посідала лише 22-гу позицію, а Польща — 40-ву. Це означає, що навіть найрозвиненіші економіки блоку програють у простоті регулювання менш очевидним юрисдикціям.
Механізм, який призводить до такого результату, добре описаний самою Бауер: кожна нова директива додається до вже існуючого масиву, рідко хто скасовує старі норми під час прийняття нових, а адміністративне навантаження накопичується кумулятивно. Підприємство, яке працює у кількох країнах ЄС, змушене виконувати не одну норму, а нашарування норм за роки.
Читайте нас у Telegram
Підписатися
Хто вже відчув удар нового регулювання
Ілюстрація проблеми — нещодавня «Директива про упаковку», яка змусила численні малі підприємства припинити поставки в інші країни союзу, аби уникнути надмірних адміністративних витрат. Це класичний приклад, коли норма, задумана для впорядкування ринку, на практиці витісняє дрібних гравців із транскордонної торгівлі.
- Тютюнова галузь очікує перегляду Директиви про тютюнові вироби та Директиви про рекламу тютюнових виробів, а також нового акцизного навантаження до рівня ЄС.
- Металургія стикається з механізмом регулювання викидів вуглецю на кордоні СВАМ, який змінює умови доступу на європейський ринок.
- Сільське господарство несе тягар стандартів утримання тварин та обігу засобів захисту рослин на тлі обмежень експорту й подорожчання пального.
Дискусія навколо посилення регулювання нікотинової продукції показова: критики вимагають враховувати не лише вплив на здоров’я, а й економічні наслідки та ризик розширення тіньового ринку — тобто ефект, протилежний заявленій меті регулювання.
Що це означає для сектору і для України
Регуляторна пауза ЄС, якщо вона відбудеться, стане прецедентом: уперше блок офіційно визнає, що темп законотворчості перевищив здатність економіки його засвоювати. Для секторів, які роками закладали у бізнес-плани нові вимоги до звітності та відповідності, це шанс на перепочинок і час привести операційні процеси у відповідність до вже чинних норм, а не готуватися до чергової хвилі.
Для України питання не менш актуальне. Європейська інтеграція означає поступове запровадження додаткових регулювань за зразком ЄС, і це відбувається паралельно з руйнуваннями бізнесу через обстріли. Металургія вже відчуває наслідки СВАМ, тютюнова галузь — тиск нового акцизу за директивою 2014/40, а обговорюване регулювання нікотинових пакетиків може коштувати бюджету понад мільярд гривень податкових надходжень на рік. Українському бізнесу, який працює в умовах війни, аргумент 13 країн ЄС про необхідність регуляторної паузи звучить не менш переконливо, ніж для самих європейців.
