Уряд шукає гроші на страховий фонд для підприємств, що потерпають від російських атак, і одним із головних кандидатів на роль джерела фінансування став податок на додану вартість. Міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко визнав: підвищення ПДВ наразі розглядають як найбільш реалістичний варіант поповнення фонду, хоча остаточного рішення ще не ухвалено.
Навіщо взагалі потрібен страховий фонд
Ідея фонду проста: держава і міжнародні донори формують спільний ресурс, з якого компенсуватимуть бізнесу частину втрат від обстрілів. Але щоб механізм запрацював, потрібен стартовий капітал — за оцінкою Кравченка, щонайменше 2-3 мільярди доларів. Це не разова виплата, а базовий обсяг коштів, який дозволить фонду одразу почати покривати збитки, а не чекати, поки надходження назбираються поступово.
Логіка тут схожа на класичне страхування ризиків: чим раніше сформований достатній резерв, тим стійкіша система до серії великих виплат поспіль. Якщо фонд запускати з мінімальним капіталом, перша ж хвиля масштабних атак може вичерпати його ресурс, і механізм втратить сенс ще до того, як почне повноцінно працювати.
Чому саме ПДВ, а не інший податок
Вибір ПДВ як джерела фінансування пояснюється не політичною зручністю, а суто технічними причинами. Кравченко прямо назвав критерії відбору: масштаб ресурсу, простота адміністрування і швидкість наповнення фонду. За цими трьома параметрами ПДВ випереджає альтернативи.
- Ця сплата стягується на кожному етапі продажу товару чи послуги, тож база оподаткування охоплює практично всю економіку, а не окремі галузі чи категорії платників.
- Механізм нарахування та збору вже налагоджений роками — не потрібно вибудовувати нову адміністративну інфраструктуру, як це було б у разі запровадження цільового збору.
- Надходження формуються щомісяця, а не раз на рік, як з деякими прямими податками, тож фонд може почати накопичувати кошти майже одразу після ухвалення рішення.
Для порівняння: підвищення податку на прибуток дало б ефект значно повільніше, оскільки цей податок сплачується за підсумками звітних періодів і його база вужча — платять лише прибуткові підприємства. У ситуації, коли гроші потрібні швидко, ПДВ виявляється практично єдиним інструментом, здатним дати відчутний фінансовий результат протягом кількох місяців.
Читайте нас у Telegram
Підписатися
Ціна рішення для економіки
Зворотний бік такого вибору — це податок, який зрештою лягає на кінцевого споживача. Підвищення ставки ПДВ означає подорожчання товарів і послуг для всіх, незалежно від того, постраждав бізнес від обстрілів чи ні. Це принципова відмінність від адресної допомоги: замість того щоб перерозподілити ресурс від тих, хто найменше постраждав, до тих, хто найбільше, держава підвищує навантаження на всю економіку одночасно.
Міністр економіки вже раніше попереджав, що збитки українського бізнесу від російських атак у 2026 році можуть сягнути 10 мільярдів доларів. На тлі таких оцінок стартовий капітал фонду в 2-3 мільярди виглядає лише першим траншем, а не остаточним рішенням проблеми. Це означає, що питання про подальше фінансування — можливо, знову через ПДВ або інші механізми — залишиться актуальним і після запуску фонду.
Що це означає для сектору
Для бізнесу поява страхового механізму — це сигнал про часткову компенсацію ризиків, які раніше ніяк не покривалися. Але цей захист матиме ціну у вигляді загального підвищення вартості життя і ведення справ через вищий ПДВ. Паралельно уряд працює над розширенням програм підтримки та окремим механізмом страхування воєнних ризиків для підприємців — це вказує на те, що страховий фонд розглядають як частину ширшої системи, а не як одноразовий захід. Остаточна конструкція фінансування ще формується, і саме тут криється головна невизначеність для бізнесу на найближчі місяці.
