Розвідувальна записка, що потрапила до The Telegraph, описує не поодинокий інцидент, а системну проблему — існування приватного ринку військової підготовки, який формально працює у правовому полі, але фактично залишається поза контролем держав, чиї громадяни в ньому задіяні. Йдеться про тренувальні центри у Болгарії та Сербії, де за версією розвідки могли готувати громадян Росії, включно з чинними військовослужбовцями, а інструкторами при цьому виступали ветерани західних спецпідрозділів, зокрема британської SAS та американського Командування спеціальних операцій.
Оцінка розвідки з «високим ступенем упевненості» — це формулювання, яке в аналітичній практиці означає узгодженість кількох незалежних джерел, але не є юридичним доказом. Записку готували для Австралійської секретної розвідувальної служби на основі показань трьох людей, які самі мали пропозиції працювати інструкторами. Це первинні свідчення учасників ринку, а не документально підтверджені факти, і сам Telegraph визнає, що не зміг перевірити їх незалежно.
Комерціалізація навичок спецназу як окрема проблема
Центр Alfa-Metal, згаданий у записці, пропонує курси за програмами підготовки спецпризначенців та поглиблені снайперські курси вартістю близько 4 тисяч євро з людини. Це типова бізнес-модель приватного тренувального сектору: колишні військові монетизують унікальні навички, здобуті на державній службі, продаючи їх будь-кому, хто здатний заплатити — приватним охоронним компаніям, корпоративним службам безпеки, а за потреби й клієнтам із менш прозорою репутацією.
Проблема в тому, що навички ведення бою на близькій дистанції, снайперська підготовка та тактика малих груп не мають національності. Після засвоєння вони однаково застосовні незалежно від того, хто платив за курс. Саме тому присутність емблеми SAS на сайті центру та оголошення про пошук британського інструктора з досвідом спецпризначення — це не просто маркетинговий хід, а сигнал про те, наскільки легко бренд елітного підрозділу конвертується в комерційний продукт без жодного державного контролю за кінцевим споживачем.
Чому Болгарія і Сербія
Вибір локацій невипадковий: обидві країни історично мають менш жорсткий режим експортного контролю у сфері приватних військових послуг порівняно з країнами Північноатлантичного альянсу, і водночас географічно ближчі до пострадянського простору, ніж класичні західні тренувальні бази. Це створює зручну сіру зону — формально легальний бізнес у юрисдикції члена ЄС, фактично доступний клієнтам, яким прямий доступ до західних інструкторів був би закритий.
Читайте нас у Telegram
Підписатися
Показово, що записка фіксує продовження підготовки громадян РФ навіть після повномасштабного вторгнення в Україну — і, за словами опитаних, аж до 2025 року. Якщо ця інформація підтвердиться, вона свідчитиме не про разовий випадок, а про стійкий канал, який пережив і початок війни, і посилення санкційного тиску.
Слід до Alfa Region і питання довіри
Окремий момент — визнані Alfa-Metal «історичні професійні контакти» з російською приватною охоронною компанією Alfa Region, хоча спочатку в компанії заперечували будь-які зв’язки. Така динаміка заперечення, а потім часткового визнання після прямого запиту журналістів — типовий патерн для структур, які намагаються мінімізувати репутаційні наслідки, не розкриваючи повного обсягу співпраці.
- Розвідувальна записка ґрунтується на свідченнях трьох осіб, яким пропонували роботу інструкторами
- Курси включали програми спецпризначенців, снайперську підготовку та бій на близькій дистанції
- Alfa-Metal заперечує навчання громадян РФ після 2022 року та співпрацю з колишніми бійцями SAS
- Джерела всередині SAS ставлять інформацію під сумнів, посилаючись на цінності підрозділу
Що далі
Розслідування наразі веде австралійська ASIS, і його результати можуть передати партнерам по розвідувальному альянсу «П’ять очей» — Великій Британії та США. Для цих країн питання виходить за межі одного тренувального центру: якщо факт підтвердиться, постане питання контррозвідувального контролю за власними ветеранами спецпідрозділів, які після завершення служби фактично випадають із системи нагляду за тим, кому і які навички вони передають.
Міністерство оборони Британії відмовилося коментувати ситуацію, що для питань, пов’язаних із силами спеціальних операцій, є стандартною практикою незалежно від того, підтверджені звинувачення чи ні. Це залишає справу в стані підозри, яка потребує подальшої перевірки, а не встановленого факту.
