Кабінет міністрів затвердив постановою №853 від 21 серпня нову членкиню наглядової ради Сенс Банку від держави — фінансистку Наталію Дегтярьову. Формально це рядове кадрове рішення. Фактично воно відбувається на тлі гострої корпоративної кризи в банку, яка вже призвела до відсторонення керівництва наглядового органу та розслідування НАБУ і САП.
Навіщо державі свій представник у наглядовій раді банку
Сенс Банк — націоналізована фінансова установа, тож держава виступає в ній не просто регулятором, а власником. Наглядова рада — це орган, який визначає стратегію банку, контролює менеджмент і ухвалює ключові рішення щодо ризиків та управління. Присутність представників Кабміну в такому органі — стандартний механізм захисту інтересів акціонера-держави: без нього уряд втрачав би прямий вплив на те, як розпоряджаються активами банку, який фактично належить платникам податків.
Проте наглядова рада працює за принципом кворуму. Із призначенням Дегтярьової кількість її членів зросте лише до п’яти, тоді як для правоможності потрібно щонайменше шість. Це означає, що навіть після цього кадрового рішення рада формально не набуде повного функціонального статусу — держава закриває одну вакансію, але структура управління банком залишається неповною.
Криза довкола наглядової ради не випадкова
Призначення Дегтярьової варто розглядати в контексті подій останніх тижнів. Кабінет міністрів вирішив відсторонити тодішнього голову наглядової ради Сенс Банку Миколу Гладишенка на тлі справи, яка отримала назву операція «Форест Гамп». Паралельно уряд ініціював відсторонення голови правління банку. НАБУ та САП оприлюднили фрагменти розмов у межах цього провадження, у яких згадується можливий вплив на управління націоналізованим банком.
Додатково НБУ перевіряє Сенс Банк щодо можливого втручання його співробітників у роботу автоматизованої системи. Тобто на банк одночасно накладаються два типи ризиків: репутаційний — через справу про вплив на прийняття рішень, і операційний — через питання до внутрішніх систем та процесів. У такій ситуації відновлення повноцінного складу наглядової ради стає не бюрократичною формальністю, а питанням керованості установи в цілому.
Чому саме цей кандидат
Кар’єра Дегтярьової майже цілком пов’язана з банківським наглядом та внутрішнім аудитом — функціями, що прямо стосуються контролю за ризиками та відповідністю процедур. З 2016 по 2023 рік вона керувала департаментом банківського нагляду Національного банку України — тобто безпосередньо відповідала за оцінку стійкості та якості управління в банківській системі країни. До цього, з 2009 по 2016 рік, очолювала департамент внутрішнього аудиту Промінвестбанку, а з 2007 по 2009 рік працювала внутрішнім аудитором у Каліон банку Україна. У 1999–2004 роках обіймала посади в приватних компаніях, пов’язані з внутрішнім аудитом і кредитним менеджментом.
Такий бекграунд робить кандидатуру логічною саме зараз: банку, що опинився під слідством і перевіркою регулятора одночасно, потрібен наглядовий орган з експертизою в аудиті та комплаєнсі, а не лише в комерційному банкінгу.
Що це означає для сектору
Наглядова рада Сенс Банку опинилась у ситуації, коли одночасно потрібно і розслідувати минулі рішення керівництва, і забезпечити операційну стабільність установи для клієнтів та вкладників. Держава як власник намагається закрити цю прогалину точковими призначеннями фахівців з наглядовим і аудиторським досвідом. Але поки кворум ради не досягнуто, ключові стратегічні рішення щодо банку залишаються заблокованими або уповільненими — а це вже пряме питання до якості корпоративного управління в державному банківському секторі загалом.
