На півдні України соціальний захист сьогодні працює у двох принципово різних режимах. Для мешканців прифронтових громад Херсонської та Запорізької областей на першому місці – безпека: виїзд з небезпечних територій, тимчасове житло, відновлення втрачених документів і термінова допомога. В Одеській та Миколаївській областях акценти зміщуються в бік довгострокових питань: оренда житла, реабілітація, соціальний супровід ветеранів, працевлаштування та інтеграція переселенців. Система стає дедалі складнішою. Людині недостатньо знати, що “допомога існує” – потрібно розуміти, яку саме програму обрати, чи можна поєднувати виплати та куди звертатися.
Що варто перевірити вже зараз
Для внутрішньо переміщених осіб розмір допомоги на проживання залишається незмінним: дорослі отримують 2000 гривень, діти та особи з інвалідністю – 3000 гривень щомісяця. Граничний дохід на одного члена родини для продовження виплат становить 10 380 гривень. Якщо родина ВПО витрачає на оренду понад 20% сукупного доходу, вона може претендувати на субсидію на найм житла. Малозабезпеченим родинам варто порівняти свої поточні виплати з базовою соціальною допомогою – перехід на неї є добровільним. Евакуація з небезпечних громад Херсонської та Запорізької областей є безоплатною. У транзитних центрах можна отримати житло, харчування, медичну, юридичну та соціальну допомогу.
Виплати ВПО: суми не зросли, але змінився поріг доходу
У 2026 році допомога на проживання для ВПО становить 2000 грн для дорослого та 3000 грн для дитини або особи з інвалідністю. Для продовження виплат на наступний шестимісячний період середній дохід на одного отримувача в родині не повинен перевищувати 10 380 грн. Без урахування загального доходу допомогу можуть продовжувати пенсіонерам із пенсією до 10 380 грн, людям з інвалідністю I та II груп, дітям з інвалідністю, дітям-сиротам та іншим вразливим категоріям. Строки для перерахунку виплат за попередні місяці вже минули, але це не означає, що звертатися пізно – якщо людина зараз відповідає умовам, допомогу можуть призначити з місяця звернення.
Перед поданням заяви варто перевірити доходи всіх членів родини за останні три місяці, наявність депозитів і великих покупок, інформацію про автомобілі та нерухомість, а також чи не отримує родина субсидію на оренду житла. Оформити статус ВПО можна через “Дію”. Щодо призначення та перегляду виплат слід звертатися до сервісного центру Пенсійного фонду або скористатися його електронним порталом.
Субсидія на оренду: програма, про яку знають не всі
Для багатьох переселенців головною проблемою стала не разова виплата, а щомісячна вартість житла – особливо гостро це відчувається в Одесі, Миколаєві та Запоріжжі. ВПО, які орендують житло і витрачають на нього понад 20% сукупного доходу родини, можуть претендувати на субсидію на найм. Її розмір розраховується індивідуально з урахуванням доходів сім’ї, кількості членів, вартості оренди та регіону. Для оформлення потрібен офіційний договір між орендарем і власником житла. Заяву можна подати до Пенсійного фонду.
Є важливе обмеження: допомога на проживання ВПО та субсидія на найм мають різні правила сумісності. Тому перед переходом на іншу програму варто попросити працівника ПФУ зробити попередній розрахунок і пояснити, який варіант буде вигіднішим для родини. Фактично субсидія на оренду може бути кориснішою за стандартні 2000 грн допомоги, якщо сім’я має невеликий дохід і сплачує значну суму за житло. Але без офіційного договору скористатися нею не вийде – саме небажання частини власників легалізувати оренду залишається одним із головних бар’єрів програми.
Базова соціальна допомога: спочатку порахувати, потім погоджуватися
Ще одна зміна 2026 року – поступовий перехід від кількох окремих виплат до базової соціальної допомоги для родини. Базова величина становить 4500 грн. Під час розрахунку враховують 100% базової величини для заявника, 100% для кожної дитини та члена сім’ї з інвалідністю I або II групи, 70% для кожного наступного члена родини, а також середній дохід сім’ї за три місяці перед зверненням.
Головне: перехід добровільний. Спочатку людина подає заяву про намір, отримує розрахунок і лише потім вирішує, чи погоджуватися на нову виплату. Якщо сума невигідна, від переходу можна відмовитися. Заяву можна подати через “Дію” або в сервісному центрі ПФУ. Для жителів півдня ця програма може бути особливо актуальною, якщо родина одночасно отримує кілька невеликих соціальних виплат. Але погоджуватися на перехід без попереднього порівняння не варто.
Херсонщина: соціальна допомога починається з безпеки
У Херсонській області соціальний захист неможливо відокремити від евакуації. У червні 2026 року обласна влада продовжувала вивозити людей із прибережних і прифронтових громад, а 23 червня ухвалили нове рішення про обов’язкову евакуацію дітей із законними представниками з окремих населених пунктів Херсонського району.
Евакуація безоплатна. Після виїзду люди можуть отримати місце для тимчасового проживання, харчування та гуманітарну допомогу, медичний огляд і психологічну підтримку, допомогу у відновленні документів, оформлення статусу ВПО та соціальних виплат, а також супровід маломобільних людей. Для організації виїзду цілодобово працюють гарячі лінії Херсонської ОВА. Літнім, маломобільним людям і людям з інвалідністю потрібно одразу повідомляти оператору про стан здоров’я, необхідність спеціального транспорту, супроводу або перевезення домашніх тварин.
Запорізька область: головний виклик – що буде після транзитного центру
У Запорізькій області на початку 2026 року оголосили обов’язкову евакуацію сотень родин із дітьми з Кушугумської та Тернуватської громад. Для евакуйованих працює транзитний центр у Запоріжжі, де надають соціальну, юридичну, медичну, матеріальну та психологічну допомогу.
Але тимчасовий прихисток не розв’язує питання постійного житла. Значна частина евакуйованих не хоче залишати Запорізьку область, сподіваючись повернутися додому. Через це зростає потреба в місцях тривалого проживання та соціальному житлі. У червні міська рада з питань ВПО окремо обговорювала житлові права переселенців, розвиток фонду соціального житла та потреби людей у транзитному центрі. Це свідчить, що фокус поступово зміщується з самого перевезення людей на їхнє облаштування після евакуації. Водночас поки йдеться переважно про плани, опитування та підготовку рішень, а не про швидку появу великої кількості квартир. Інформацію про евакуацію, транзитний центр і доступну підтримку варто уточнювати на офіційній сторінці Запорізької районної адміністрації, оскільки маршрути й умови можуть змінюватися залежно від безпекової ситуації.
Одещина: більше послуг, але людині потрібен зрозумілий маршрут
Одеська область залишається одним із головних регіонів прийому переселенців із півдня. Тут соціальна підтримка дедалі більше переходить від термінової гуманітарної допомоги до тривалого супроводу. Обласна влада розвиває співпрацю з Червоним Хрестом у питаннях гуманітарної та медико-соціальної допомоги, евакуації, підтримки постраждалих від бойових дій і ветеранів. Організація має представництва в усіх районах області. Окремо в області працюють фахівці із супроводу ветеранів. Вони допомагають із лікуванням, реабілітацією, документами, працевлаштуванням і навчанням. Для ветеранів та їхніх родин діє безоплатна гаряча лінія.
Основна проблема Одещини – не відсутність програм, а їхня розпорошеність між різними установами. Тому першим кроком має бути не збирання довідок навмання, а консультація в ПФУ, органі соцзахисту громади або у профільного фахівця із супроводу.
Миколаївщина: від виплат до реабілітації та доступності
На Миколаївщині одним із важливих напрямів стала безоплатна видача допоміжних засобів реабілітації. Люди з інвалідністю, діти з інвалідністю та громадяни, які отримали поранення внаслідок бойових дій, можуть претендувати на крісла колісні, протезно-ортопедичні вироби, милиці, ходунки й інші засоби. Заяву можна подати через місцевий орган соціального захисту або Соціальний портал Мінсоцполітики. В області також поступово відновлюється очне та змішане навчання. Для родин це не лише освітнє, а й соціальне питання: доступ до школи впливає на можливість батьків працювати, а дітей – отримувати психологічну підтримку та повертатися до стабільного режиму.
Чому допомога часто не доходить до людини
Головна слабкість соціальної системи на півдні – розрив між наявністю програми та можливістю нею скористатися. Найтиповіші перешкоди: люди не знають, що можуть повторно звернутися після зміни доходу; оренда житла не оформлена офіційно; інформація про виплати розміщена на різних державних сайтах; літнім і маломобільним людям складно користуватися цифровими сервісами; родини бояться втратити нинішню виплату після переходу на іншу програму; у прифронтових громадах отримання допомоги залежить від безпеки, транспорту та роботи установ. Тому соціальна підтримка має оцінюватися не кількістю оголошених програм, а тим, скільки людей змогли пройти весь шлях – від заяви до грошей, житла або конкретної послуги.
Короткий алгоритм дій
Якщо ви ВПО і не отримуєте виплату – перевірте дохід родини за останні три місяці та зверніться до ПФУ щодо нового призначення або перегляду. Якщо значна частина доходу йде на оренду – попросіть розрахувати субсидію на найм до відмови від інших виплат, підготуйте офіційний договір оренди. Якщо родина отримує кілька соціальних допомог – зробіть попередній розрахунок базової соціальної допомоги, погоджуйтеся на перехід лише після порівняння сум. Якщо ви залишаєте небезпечну громаду – не платіть посередникам за евакуацію, звертайтеся до ОВА, поліції, органів місцевої влади або перевірених гуманітарних організацій. Якщо вам відмовили – вимагайте письмове рішення із зазначенням причини, його можна оскаржити або використати для повторного звернення після виправлення документів.
Контакт-центр Пенсійного фонду України: 0 800 503 753. Урядова гаряча лінія: 1545.
Інформація актуальна станом на 14 липня 2026 року. Умови програм та евакуаційні маршрути можуть змінюватися, тому перед зверненням варто перевірити повідомлення ПФУ, обласної адміністрації або своєї громади. Збережіть цей матеріал і перешліть людям, які виїхали з прифронтових громад, орендують житло або не знають, чому припинили виплати.
