Внутрішньополітичні метастази недоімперії. Прийнято вважати, що головне слабке місце сьогоднішньої росії – економіка. Масштаб бюджетних проблем уже неможливо приховати навіть путінським чиновникам. Але економіка – лише перший рівень кризи. Вона тягне за собою інші: соціальні, інфраструктурні, технологічні, а також – політичні.
Юрій Федоренко, командир 429-ї Окремої бригади безпілотних систем «АХІЛЛЕС», депутат КМР, радник оборонного комітету ВРУ, сторінка ФБ.
Події останніх двох місяців свідчать: на болотах з’являються перші ознаки внутрішньополітичної кризи. За своїми наслідками вона може виявитися для недоімперії не менш небезпечною, ніж економічна, а можливо — значно серйознішою.
Війна перекроює баланс сил усередині системи. Одні групи слабшають, інші – посилюються. Зростає вплив силовиків, передусім фсб, тоді як інші відомства та бюрократичні кластери втрачають позиції. Погіршення макроекономічних показників означає просту річ: «кормова база» для правлячих груп стрімко скорочується, що запускає механізм внутрішньокланової боротьби.
Додатковим тригером стають вибори до держдуми, заплановані на вересень. Так, демократії на болотах не існує. Але це не означає відсутності конкуренції – вона просто має іншу природу. Це конкуренція кланів, груп впливу, «груп ухвалення рішень», які борються за доступ до ресурсів і за право формувати порядок денний.
Окремі лінії розлому проходять через контроль над інформаційним простором. Блокування інтернету, атаки на VPN, спроби загнати всіх у контрольовані месенджери це не лише боротьба з інакомисленням, а й боротьба всередині самої системи. Бо той, хто контролює інформацію, контролює і політичний процес.
На болотах немає незалежних медіа, тому цю війну кланів ніхто не висвітлює прямо. Але її добре видно за непрямими ознаками. Одна з них – так званий «демарш блогерів». Кількість критичних публікацій у російському інформаційному просторі зростає. Йдеться не лише про критику окремих рішень: дедалі частіше лунають претензії до самої верхівки, включно з путіним.
Важливо розуміти: більшість цих блогерів – не незалежні голоси. Це інструменти тих самих груп впливу. Коли один із них атакує владу, це не «прозріння», а доволі часто спроба одного клану достукатися до «бункерного пахана» або вдарити по конкуренту. Якщо дивитися на ситуацію під цим кутом, стає очевидно: пожежа поступово охоплює всю конструкцію з назвою «російська федерація».
Ще один цікавий симптом — падіння рейтингів влади. Упродовж семи тижнів поспіль фіксується зниження рівня підтримки путіна, уряду та правлячої партії. Паралельно з’являються обережні прояви соціального невдоволення — від локальних протестів до наростаючого роздратування через економічні та побутові проблеми. Чому все це важливо для нас?
По-перше, у таких умовах ворог навряд чи наважиться на загальну мобілізацію. А якщо й наважиться – ризик соціального вибуху буде доволі великим. По-друге, ми маємо справу з новою фазою деградації недоімперії. Якщо раніше вона повільно розкладалася економічно, то тепер починає руйнуватися політично.
Це прямий наслідок війни на виснаження. Війни, яка не лише нищить ресурси нацистівявилис , а й роз’їдає його зсередини. Подальшу траєкторію цього процесу можна описати простими словами: «штопор» або «колапс». Економічний, політичний, технологічний – усе разом. Цей момент істини обов’язково настане. Ми його наближаємо. Головне — не збавляти темп. Працюємо далі. Слава Україні!
