Звільнення Карнаух оголило рік без повноцінного керівника ДПС

Заява Лесі Карнаух про звільнення з посади першої заступниці голови Державної податкової служби виглядає як приватне рішення про стабільність. Насправді вона фіксує підсумок майже піврічного вакууму на найважливішій фіскальній посаді країни і збігається за часом із обшуками антикорупційних органів та розслідуванням у справі «Карфаген».

Рік без повноцінного керівника ДПС

Карнаух очолила податкову службу як виконувачка обов’язків у червні 2025 року — після того, як тодішній голова ДПС Руслан Кравченко пішов на посаду генерального прокурора. Формально вона так і залишалася в статусі «в.о.» понад рік, хоча фактично керувала службою, яка адмініструє надходження до державного бюджету. Такий режим — коли посаду не заміщують повноцінним керівником, а залишають на виконувачці обов’язків, — дає уряду гнучкість: не потрібно проходити повну процедуру призначення, а повноваження можна припинити швидко й без публічного пояснення причин, як і сталося 14 вересня.

Прем’єр-міністр Сергій Корецький, повідомляючи про припинення повноважень Карнаух, причин рішення не назвав. Міністру фінансів доручили внести на наступне засідання Кабміну кандидатуру нового голови ДПС або тимчасового виконувача обов’язків. Це означає, що система знову повертається до тієї ж моделі тимчасового керівництва, яка й породила рік невизначеності навколо ДПС.

Що ховається за словом «стабільність»

У своїй заяві Карнаух наголосила, що стабільність і безперервність роботи державних інституцій — запорука існування країни, і що «жодні обставини» не повинні на це впливати. Формулювання симптоматичне: воно визнає наявність обставин, які потенційно можуть вплинути на роботу служби, не називаючи їх прямо. Слідом за офіційною відставкою з посади в.о. голови ДПС інформація про обшуки НАБУ і САП у Карнаух з’явилася вже наступного дня — 15 вересня, за даними джерел «Української правди» в політичних колах. Самі антикорупційні органи цю інформацію офіційно не підтверджували і не спростовували.

Хронологія тут промовиста: спершу уряд без пояснень припиняє повноваження в.о. керівника фіскального органу, потім слідують обшуки, а вже за цим — добровільна відставка з другої, нижчої посади. Кожен із цих кроків окремо можна пояснити технічними причинами, але їх послідовність вписується в ширший контекст — розслідування справи «Карфаген», у якій фігурує колишній керівник ДПС Кравченко, що наразі перебуває за межами України і заперечує свою причетність до шахрайства з кол-центрами.

Кадровий вузол і довіра бізнесу

Карнаух у заяві окремо згадала принцип, за яким намагалася вибудовувати відносини з бізнесом, — довіру, яка будується справами. Для податкової служби це не риторична фраза: ДПС постійно балансує між фіскальним тиском і потребою зберігати передбачувані правила для платників податків, від сумлінної роботи яких, за її ж словами, залежить фінансова стійкість держави.

Кадрова невизначеність навколо голови ДПС — не технічна деталь, а системний ризик для цієї довіри. Коли керівна посада ключового фіскального органу роками залишається у статусі «виконання обов’язків», а звільнення відбуваються без публічних пояснень, бізнес втрачає орієнтир, хто саме визначає правила гри і наскільки довго вони протримаються.

Тепер уряду доведеться ухвалювати рішення в умовах підвищеної публічної уваги: будь-яка нова кандидатура на посаду голови ДПС або чергового виконувача обов’язків розглядатиметься крізь призму справи «Карфаген» і питання, наскільки нове керівництво незалежне від попередніх управлінських ланцюжків. Наступне засідання Кабміну має дати відповідь, чи готова система нарешті вийти з режиму тимчасового управління податковою службою.