Дослідники знайшли великий крижаний об’єкт у зовнішніх регіонах Сонячної системи. Об’єкт отримав позначення 2026 ED138 і був виявлений під час аналізу даних обсерваторії імені Вери Рубін у Чилі. За попередніми оцінками, він має всі необхідні властивості для визнання карликовою планетою.
Відкриття здійснив Меттью Холман з Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики. 13 жовтня 2026 року він обробляв спостереження за допомогою алгоритму для пошуку рухомих об’єктів. Незвична яскравість тіла на такій відстані спонукала вченого перевірити розрахунки. Телескоп реєстрував цей об’єкт 30 разів за період з березня по липень 2026 року. Архівні знімки дозволили простежити його присутність аж до 2016 року.
Розміри та орбіта
Діаметр крижаного тіла становить від 600 до 1500 км. За цими параметрами він порівнянний з іншими мешканцями периферійних ділянок Сонячної системи. Об’єкт розташований на відстані приблизно 46 астрономічних одиниць від Сонця — це майже у 46 разів далі, ніж Земля, і значно далі за середню орбіту Плутона, що становить близько 40 астрономічних одиниць.
Орбіта 2026 ED138 нахилена на майже 25 градусів до площини Сонячної системи. Астрономи припускають, що такий нахил виник унаслідок гравітаційної взаємодії з Нептуном у давні часи.
Читайте нас у Telegram
Підписатися
Шлях до офіційного статусу
Міжнародний астрономічний союз офіційно визнає п’ять карликових планет: Цереру, Плутон, Еріду, Хаумеа та Макемаке. Щоб 2026 ED138 приєднався до цього списку, він має набути округлої форми під дією власної гравітації. Вчені впевнені, що при заявлених розмірах статус карликової планети залежить від додаткових спостережень в інфрачервоному діапазоні.
Це відкриття відбулося ще до повного запуску основної програми обсерваторії. У квітні 2026 року дослідники повідомили про виявлення понад 11 000 нових астероїдів. Об’єкти такого масштабу в цій зоні трапляються раз на кілька десятиліть — з моменту першого виявлення астероїда поясу Койпера за межами Плутона у 1992 році зареєстровано не так багато великих об’єктів.
