У Миколаєві показали як виглядає новий арт-об’єкт «Я люблю Миколаїв» вночі.
У Миколаєві підсвітка нового арт-об’єкта «Я люблю Миколаїв» у сквері Богдана Хмельницького знову спричинила дискусію. Головний архітектор міста заявив, що не погодить його встановлення у нинішньому вигляді.
Що відомо про арт-об’єкт
Тестове підсвічування арт-об’єкту «Я люблю Миколаїв»
Наприкінці квітня 2026 року в Миколаєві з’явився новий арт-об’єкт із написом “Я люблю Миколаїв” 70 мовами світу. Інсталяцію встановили у сквері Богдана Хмельницького на вулиці Героїв Рятувальників.
Проєкт реалізували КП “Агентство розвитку Миколаєва” спільно з МрійДій Junior. Арт-об’єкт виконаний у вигляді циліндра. Раніше голова молодіжної організації Олександр Ліпатніков розповідав журналістам 0512, що циліндр має:
- діаметр – 1,7 метра;
- висота – 2,5 метра;
- матеріал – чорна сталь.
На поверхні розміщено напис “Я люблю Миколаїв” різними мовами світу.
Підсвітку протестували, але суперечки не вщухають
Тестове підсвічування арт-об’єкту «Я люблю Миколаїв»
Тестове підсвічування інсталяції оприлюднив представник Агенції розвитку Миколаєва Євген Гомонюк. У дописі він показав, як виглядає арт-об’єкт у темну пору доби.
Втім, саме після цієї публікації дискусія спалахнула з новою силою. Головний архітектор Миколаєва Євген Поляков розкритикував як сам об’єкт, так і підхід до його реалізації.
Ніхто в міській архітектурі на це не оформить документи – тільки через мій труп, – наголосив Поляков.
За словами Полякова, у нічному форматі інсталяція виглядає цікаво завдяки світловим ефектам і проєкціям. Однак у денний час, коли містяни користуються простором найбільше, вона втрачає сенс. Архітектор наголосив, що без підсвітки об’єкт перетворюється на «масивний чорний об’єм», який виглядає холодно, важко і навіть тривожно. Саме тому, за його словами, багато мешканців сприймають інсталяцію негативно.
Справжнім твором тут є не сам циліндр, а проєкція навколо нього. Світло, тексти, тіні, взаємодія з простором. Удень усе це зникає. І тоді композиція буквально розсипається: медіапростір щезає, слова мовчать, а посеред алеї залишається лише масивний чорний об’єм, затиснутий між будинками. Місто не галерея, де об’єкт існує в контрольованому освітленні й у потрібний момент. Хороший міський арт повинен жити у двох станах: без спецефектів і зі спецефектами. Тут же сенс не «зашитий» у саму форму. Уночі об’єкт це світло, текст і простір навколо. Вдень просто темний циліндр, – зазначив Євген Поляков.
Окремо Поляков звернув увагу на невідповідність об’єкта самому місцю. Сквер імені Богдана Хмельницького — це відкритий зелений простір із легкою композицією та перспективою руху. Натомість темний моноліт, на його думку, «блокує» простір і не взаємодіє з ним. У результаті виникає відчуття дисонансу — ніби об’єкт «не звідси».
При цьому архітектор підкреслив, що сама ідея світлової інсталяції не є поганою. Навпаки — нічна концепція виглядає сучасною і має потенціал. Втім, проблема полягає у відсутності балансу між ідеєю, місцем, формою та сприйняттям містян у повсякденному житті.
Як варіант вирішення ситуації Поляков запропонував змінити формат інсталяції. Зокрема — зробити її тимчасовою та мобільною. За його задумом, світлова проєкція могла б з’являтися у різних локаціях міста — біля води, у промислових зонах чи на відкритих площах. Це дозволило б краще розкрити ідею та уникнути конфлікту з конкретним простором.
Тестове підсвічування арт-об’єкту «Я люблю Миколаїв»
